реакції геншин імпакт/genshin impact reactions

7

Ваш ранок
Статус: зустрічаєтесь

Кая
Перша прокидаєшся ти. Завжди. Як тільки ти прокидаєшся, то йдеш відкривати штори. Сонячні промені потрапляють до вашої кімнати, на що сонний Кая бурчить, щоб ти закрила штори, та перевертається на другий бік. Ти вже зранку робиш йому зауваження, що він може запізнитися на роботу, тому неохоче він встає. Ти на відміну від Каї, збираєшся та ходиш туди-сюди, щоб намарафетитись, і намарафетити ще сонного чоловіка, який ходить за тобою, та намагається щось робити. Першою у ванну йдеш ти, і робиш друге зауваження Каї, щоб він прокинувся. Як тільки ти виходиш з ванної кімнати, чоловік хоче поцілувати, або хоча б обійняти, але ти повністю ввійшла в ранкову рутину, і в тебе нема часу на ніжності.

-От вечером прийдеш додому, тоді роби, що хочеш. Зараз я зайнята!- вскрикнула ти, та побігла на кухню, аби зробити сніданок.

Кая зрозумів, що зранку тебе краще не займати, та пішов до ванної кімнати. Вже як він вийшов, на столі його чекав сніданок та кава. За столом він встиг кинути деякі жарти, і ви разом вийшли на вулицю, та розійшлись по різним сторонам. Капітан не щабув залишити поцілунок на твої щоці, і сказав ці слова:

-Це тобі на хороший день та настрій. Не злись.- посміхнувся він, та пішов до штабу Ордо Фавоніус.

Ділюк
Взагалі, його рідко можна побачити в постілі. Він або мотається туди-сюди, або вже пішов. Рідко бувають дні, коли зранку, він ще вдома. Ось один із таких ранків. Ти прокинулася, бо почула шелест паперів. Ділюк щось шукав у стопках, як ти називаєш "макулатури", і здається був роздратованим. Ти сонна підійшла до нього, та запропонувала свою поміч.

-Вибач, що розбудив тебе. Я сам справлюсь.- чоловік намагався казати це спокійним тоном, не дивлячись на те, що був роздратований.

-Я давно не сплю..Давай я пошукаю.- ти протерла очі, та спокійно почала перебирати папери.
Вже через 5 хвилин, папірець був знайдений, за що Ділюк подякував тобі. Він тільки-но збирався йти, як ти спитала:

-Ти снідав?

-Нема часу, я потім поїм.

Ти закрила вхідні двері. Та потянула Ділюка за стіл. Ти сказала почекати йому декілька хвилин. І через ці декілька хвилин, на столі красувалися чай та млинці, які ти розігріла, бо вони вже були готові.
Під твоїм чітким поглядом, Ділюк їв те, що ти поставила на стіл. Поївши, чоловік подякував тобі ще раз, та на прощання, ти поцілувала його кудись в край губи.