[ЗАКІНЧЕНО]
Реакції по грі геншин імпакт українською🇺🇦(⊃｡•́‿•̀｡)⊃
Всю інформацію ви зможете знайти в "Передмові".
Приємного читання!
(ノ°∀°)ノ⌒･*:.｡. .｡.:*･゜ﾟ･*☆
Довга поїздка в потязі. (Не модерн AU, давайте уявимо, що в Тейваті є самий звичайнісінький потяг).
Ділюк Рагнвіндр
Взагалі, він не часто відправляється в довгі поїздки, так як на це в нього попросту немає часу. Навіть по ділу, до нього приїжджають, а не він. Також, це пов'язано з роботою опівнічного героя, тому часу нема на це вдвічі. Але, Архонти, йому запропонували відпочити в інших регіонах, а тому око Ділюка впало на Сумеру. Начебто і не далеко, але поїздка здавалася довгою. Чоловік не брав з собою багато речей, тільки самі необхідні в дорозі та в іншому регіоні. Сів він біля вікна, аби милуватися природою. Майже весь час він просто спав. Прокидався тоді, коли були зупинки, або ж коли його будила провідниця. Коли спати вже зовсім не хотілось, вилупився у вікно та дивився доки, поки потяг не зупинився на одній із станцій. У вагоні було не так багато людей, але ці люди були вдягнені у форму академії, зрозуміло, студенти повертаються додому. Рагнвіндр взяв декілька книг, але за всю поїздку навіть не відкрив їх, що вже говорити, навіть не подивився у їх сторону. Насправді, йому дуже подобаються такі поїздки, цю атмосферу просто не передати словами, але вона так заспокоює чоловіка. Як тільки він вийшов на кінцевій, йому ж відразу вручили лист з легким ароматом вина. Ділюк просто тяжко зітхнув та кинув лист кудись на дно своїх речей. (Cr.: tuanzi43213480 on Twitter)
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Кая Альберіх
З легкою посмішкою зайде в потяг та сяде там, де все і всіх чудово видно. Останній раз помахає рукою Беннету, Фішль та Амбер, які проводили його до станції.
Ця трійка пішла тільки тоді, коли потяг пропав з їх горизонту, а Кая подивився у вікно та задрімав. До цього, чоловік взяв відпустку за свій рахунок, а тому було вирішено - поїхати в інший регіон. Його вибір впав на Фонтейн, чудове місце. Прокинувся Альберіх через те, що його плече злегка трясла провідниця. Чергова перерва на станції. Знову всіх просять зайти у вагон. Спати вже не хотілось, а тому Кая вирішив дивитися у вікно, поки йому це не набридне. Як виявилося, це доволі цікаво, і це не набридло не через годину, не через дві. Він згадав про свої книжки, які Кая на скору руку кинув до речей. Книга про кохання, те, чого не вистачає в цю чудову хвилину. Як виявилося, книгу читати набагато нудніше, а тому через десять хвилин книжка полетіла до речей, а капітан знову почав роздивлятися пейзажі за вікном, які швидко зникали і з'являлися нові. Ця поїздка в потязі вже була чудовою, а тому настрій був хороший. Нетерпілося доїхати до Фонтейну, аби точно підняти настрій на 100%. (Cr.: Rimquii on Twitter?)
