Я тебе досі кохаю

Важливе рішення (2 частина)

РОV: Вільгельм

- Але,моя думка не змінилася...тому вибирай або ти назавжди підеш з мого життя,або залишилися зі мною, але ти повинен не соромитися бути на людях зі мною. -сказав він
- Я...-все що я зміг сказати, обернувшись до нього спиною я почав обдумувати його слова - Я...
- Хлопці, ви де?Піца охолоне.-покликала нас Лінда.
-Вже йдемо,мамо -відповів Сімон.

Я поглянув на нього і сказав:

-Дай мені трохи часу на роздуми.
-Думай скільки тобі потрібно-вже без настрою сказав він.

Ми вийшли з кімнати,з похмурими обличчями.

-Щось сталось? -запитала Сара.
- Ні, ні все добре. - відповів Сімме.

Коли всі сіли ми продовжили перегляд фільму вже з піцою. Близько сьомої вечора я повернувся до пансіону.«Вiн же знає ,що я крон-принц чому дає мені такий вибір ?Тобто я звісно хочу бути з ним,але це все не так просто. » - думав я.

Протягом наступного тижня Сімон навіть не дивився на мене. Ну а я не міг визначитись,як мені бути далі. Та ця напруга між нами вбивала мене з кожною хвилиною знову і знову.A ще більше мене вбивало бачити його та навіть не говорити з ним.Коли я був у замку,я навіть і не думав,що не розмовляти з ним,не торкатися його,буде настільки боляче.Кожного дня після лекцій я йшов одразу до кімнати,навіть не обідавши.

POV:Сімон

Я не хотів його підганяти.Він має сам вирішити,що йому краще.Та я і моє серце хоче,щоб він обрав мене. Щоб я міг цілувати, обіймати,бути з ним 24/7.Щоб він був мій і більше ні кого.

* 15 січня(майже через два тижня після прохання Сімона)*

POV:Вільгельм

«Нарешті закінчились уроки » - подумав я. Краєм ока побачив,як Сімме забирає свої речі і направляється до зупинки.Я зайшов до кімнати,кинув книжки на стіл.

-Чорт, чорт, чорт.Я більше так не можу.Я хочу бути з ним. - кричав я.

Побачивши його у вікні я вирішив «досить цього божевілля».Я вибіг з кімнати і так швидко, як тільки міг побіг за ним.

-Сімоне,зачекай.- крикнув я,він зупинився і обернувся.
-Що таке?- запитав він.
-Чекай-попросив його я.

Через те, що я біг,я задихався.Поки я намагався відновити дихання, він дивився на мене не розуміючи,що відбувається.

-Я більше не хочу цієї напруги між нами- нарешті,почав говорити я,- я думав про твої слова дуже багато.Це справді важке рішення для мене.
- Ти хочеш ще часу ? Я тобі вже казав думай скільки треба. -з кам'яним обличчям сказав Сімон.
-Сімме,я кажу, що я прийняв рішення.Крон-принцом бути складно.Якщо ми будемо разом всі будуть скосо дивитися на нас.Ти це розумієш? Розумієш, який це тягар?
-Тобто,ти все ж таки обрав піти з мого життя на завжди. Що ж це твоє рішення і я його поважаю.Бувай, я впевнений,що колись ти покохаєш, якусь дуже гарну дівчину і ви одружитесь.- сказав він, вже збираючись іти,та я зупинив його взявши за лікоть.
-Сімон, який же ти ідіот. Я кажу, що кохаю тебе- почувши це Сімме поглянув на мене, поступово на його обличчі почала з'являтися усмішка.
- То ти вибрав мене?- невпевнено спитав він.
-Так, так. Я хочу бути з тобою впродовж всього життя.-набагато впевненіше відповів я.
- І ти скажеш про це всім, і ми не будемо змушені ховатись?-запитав мене Сімон.
- Ну я думав про це,думав,як правильно це зробити. Спочатку хотів виставити пост в інсті,де розповісти,що ми разом і то був я на відео. Та, все ж правильніше дати інтерв'ю журналістам. Не турбуйся,я не зможу втратити тебе знову.Я збираюся розповісти все, як є.- пояснював я, поки Сімме уважно мене слухав і посміхався.
-Добре,домовились. Можна я тебе поцілую?- запитав він,від чого я посміхнувся.
-Тепер, ти можеш навіть не питати мене.Ми ж типу зустрічаємось-відповів я.
-Оу, то ми зустрічаємось?Я начебто не давав на це згоди.-сміючись казав він.
-То ти проти?-здивувався я.
- Я тільки за. -сказавши це він поцілував мене.

В той момент мені було байдуже,що ми на вулиці,байдуже,що нас хтось побачить.Були тільки МИ і більше нікого в цьому світі.