Я тебе досі кохаю

План помсти

POV:Вільгельм

В той момент мені було байдуже,що ми на вулиці,байдуже,що нас хтось побачить.Були тільки МИ і більше нікого в цьому світі.

- Ей, мені потрібно йти,бо я запізнюся на автобус, - сказав Сімон.
- Ну невже потрібно було псувати такий прекрасний момент ? - незадоволено запитав я.
-Вибач, але я справді мушу йти.
-Добре,добре. Напиши,як приїдеш додому. -промов я ідучи задом і дивлячись на Сімме.
-Домовились.-з усмішкою на обличчі сказав він і пішов на автобусну зупинку.

Зайшовши до кімнати я одразу подзвонив мамі. Хоч і недуже хотів чути її голос та я мав це зробити.

-Привіт, мамо.- почав розмову я.
-Привіт, Вілл. Щось сталося?Щось термінове? -запитала вона.
-Так, я хотів спитати чи не могли б ви забрати мене на вихідних?
-Навіщо?
- Я маю поговорити з вами.
-Добре, синку.
-І ще дещо.
-Слухаю.
- He могла б ти запросити журналістів. Я хочу зробити заяву. - впевнено сказав я.
-Яку ще заяву,Вільгельме?
-Мамо, я розповім все на вихідних.
-Сину, не лякай мене.-спантеличено сказала мама.
-Дізнаєшся все в суботу.Бувай, до зустрічі на вихідних.- попрощався я.
-Бувай, синку.

Я не збирався писати якусь промову і вчити її на пам'ять,я вирішив, що буду говорити те, що спаде мені на думку коли я буду стояти перед журналістами.

Сімме<3:
Я вдома
Вілле👑:
Ти тільки поїхав,а я вже сумуюза тобою ☹️
Сімме<З:
Що ж я можу зробити,якщо ти так закоханий в мене, що сумуєш за мною, навіть коли я  поруч 😌
Вілле👑:
А ти хіба не так   сильно закоханий в мене?
Сімме<З:
хах, мабуть
Добре, вибачай,я повинен іти робити домашнє завдання
Люблю тебе❤️
Вiлле👑:
Який же ти ботан🙄
I я тебе<З

Я не знав чим себе зайняти,тому вирішив послухати музику.

POV: Сімон

Я мав зробити домашнє завдання за годину,бо о 18 мали прийти Рош і Аюб. Так вийшло,що вони трохи запізнилися і я встиг зробити завдання, яке задавали на наступний вівторок.

-Привіт, друже. - привітався Аюб.
- Привіт, роздягайтесь і пішили до моєї кімнати.Мені потрібно вам дещо розповісти. -я намагався здаватися засмученим,адже я їм ще нічого не казав.

Вони перезирнулись і швидко почали скидати з себе верхній одяг. 

- Сімоне,щось сталось,чому ти такий сумний ? - хвилюючись запитала Рош.