Я тебе досі кохаю

5 годин до від'їзду

POV:Вільгельм

Я прокинувся досить рано. Сімон ще спав. Промені сонця пробивалися крізь вікно і освітлювали кімнату.
Я дивився на Сімме і думав «Який же він красивий. Як же мені пощастило зустріти його». Кінчиками пальців я доторкнувся до його щоки,волосся,уст. І ніжно поцілував його в ніс.

-Мммм- видав невдоволений звук він.
- Доброго ранку.-сказав я.
- Яка зараз година?
-Сьома ранку- відповів я.
- Чому ти не спиш так рано,це ж вихідний.
- Мабуть тому, що сьогодні я на два дні іду до палацу. Тобто аж два дні я не зможу тебе обійняти і поцілувати.- пояснив я.
-Саме тому ти прокинувся так рано у вихідний.
-Мг, хотів надивитись на тебе. -усміхаючись сказав я.
- О котрій вони приїдуть?-запитав Сімон.
-Не знаю, зараз напишу мамі.- сказав я, тянучись за телефоном, який лежав на столі біля ліжка.

Вільгельм:
Доброго ранку,мамо о котрій має приїхати машина, щоб забрати мене [відправлено о 07:12]
Мама:
Привіт, має бути о 12 рівно.[відправлено о 07:15]
Вільгельм :
Дякую, до зустрічі.

- Ну то, що вона пише? - поцікавився Сімме.
-Пише,що я можу побути зі своїм хлопцем лише до 12.- жартівливо відповів я йому.
- Які плани на ці 5 годин?
- Можна ми просто залишимось ось так.В ліжку разом.-попросив я.
-Звісно, я не проти та чесно кажучи я трохи зголоднів.
- Я теж, може замовимо щось смачненькего?
-Що наприклад?
-Ну...Можна піцу. -запропонував я.
-Піцу на сніданок? - скривився він , дивлячись на мене,-я за.
-Добре,тоді зачекай хвилинку. Подзвоню Малін,вона замовить нам.
- Ало,Малін.Доброго ранку.- привітався я.
- Ало, Малін.Доброго ранку - перекривив мене Сімон.
-Заткнися.-пошепки сказав йому я.
-Доброго ранку, принце Вільгельм. Ви щось хотіли? - поцікавилась вона.
-Так,я дзвоню попросити тебе чи не могла б ти замовити мені піцу. Просто сніданок вже майже закінчився та й їжа там не дуже смачна.
- Принце, вибачте за зухвалість,але піца з самого ранку не дуже корисно.
-Малін, це ж всього лиш піца,можна подумати,що я кожного дня її їм.Так замовиш?
-Добре, Ваше Величносте.- погодилась вона і поклала трубку.

Сімон дивився на мене з широкою усмішкою поки я розмовляв з Малін.

-Чого ти так посміхаєшся?
-Просто здається я придумав,чим ми можемо зайнятися поки не приїде піца. - продовжуючи посміхатися він поцілував мене і змінив своє положення,сівши на мене.