Буквально всі підняли руки, крім шатена, який так і продовжував спати.
— Як багато охочих, я думаю часу на всі запитання ми знайдемо вже на перерві, але на декілька Т/и може і відповість. Перш ніж ви будете задавати питання озвучуйте своє ім'я,
так Т/и швидше вас запам'ятає)
Т/и ти не проти розказати класу трохи про своє життя?
— Що ж, я принципі і не проти, але якщо це і правда буде декілька запитань. Я не дуже говірка.
— Добре, і так, і кого ж ми першого вислухаємо?
— Ось цю дівчинку в чорному худі, з бантами)
— Мене звати Райлі, мені цікаво як ти ставишся до нових знайомств. Я як староста класу завжди буду готова тобі допомогти)
— Ну якщо я не помилилась то десь тут навчається Чейз Хослер, ми вже доволі довго дружимо, я перейшла в цю школу за його рекомендаціями)
Райлі на вигляд така ніжна, так хочеться її в свої обійми забрати, уж надто вона мило виглядає.
— Так може тепер почуємо щось і від хлопців?
— Авжеш, мене цікавить запитання, ось цього непосидючого хлопця.
— Мене звати Ділан, і я б хотів дізнатись про життя твого старшого брата, вже ж давно він в діректі не відповідає на повідомлення.
— Він просто надто зайнятий з важливими справами, хобі, навчання, та роботу важко змішувати разом)
І далі мені теж задавали питання, по типу, а у скількох школах ти була? Яке у тебе хобі? І багато інших, але це все закінчилося як тільки подзвонив дзвінок на перерву. Вчителька посадила мене до Райлі, а заді мене сидів той хлопець, який запам'ятався мені лише тим що спав.
Я добре поладила з блондинкою, вона більше розповіла мені про школу. Коли ви сиділи на уроках, то ти помітила що того хлопця більше і не було.
Тому я тихо запитала у дівчини:
— Райлі, а що там за сонько сидить заді нас? Його вже другий урок нема, а про нього навіть і не згадують.
— Цей сонько, головна заноза в цій школі, найбільше проблем саме від нього, але вчителям байдуже, бо його батько директор школи, а сам він звичайно як синочок директора буде популярний. Тому за ним кожна друга бігає, бридота короче..
— Ой, мене такі явно не цікавлять. - сказала я, і записала ще одне завдання в свій зошит.
Як тут, хтось увірвався у клас без стуку, я навіть не зважала хто це був, а просто продовжувала лежати на парті, і дивилась як Райлі розв'язували завдання.
— Муармер чого запізнюємось? Та щей без стука, май повагу хочаб до старших.
— Ага, все сказали? - сказав хлопець сівши на своє місце, але поки він йшов, я бачила як він поїдав мене своїм поглядом..
Я сиділа собі спокійно в телефоні, як тут мене хтось штовхає у плече.
Мені всеодно хто це був, тому я просто проігнорувала ці дії.
Поки моє крісло не посунули на зад, я ледве не впала, я різко обернулась, і побачила шатена, який просто усімхнувся на всі свої тридцять два зуба. Подивившись погрозливо на нього, обернулась, і посунула стілець так, щоб він не добрався до мене, але він взяв і...
