Я не звертався до тебе, матрос...

Глава 4. Крик

- Тримай. - старший матрос вручив Йонджуну доволі товстеньку папку з документами, які він байдуже пролистав.

- Що це? - запитав він.

- Це документи на всі товари, що ми веземо. Грубо кажучи, це перепис трюму*. - пояснив Дойон. - Цю папку потрібно віднести нашому старпому. І я доручаю це тобі.

- Але ж... Боцман просив допомогти стерновому зі штурвалом. Його помічник потрапив у лазарет. - сказав Йон, хоча думка про можливість побачити Субіна чомусь зігріла його серце.

- Не хвилюйся. Я попрошу когось іншого. Просто віднеси це старпому, дочекайся його підпису і поверни мені. - сказав старший матрос. - Агов, Кай! - він свиснув. - Бігом до штурвалу!

Шумно видихнувши, Йонджун рушив до корми і спустився на середню палубу** у командирське крило. Він повільно пройшов коридором, розглядаючи таблички та дверях кают. Нарешті перед його очима постав напис на позолоченій табличці: "Чхве Субін, старший помічник капітана корабля".

Несподівано незрозуміло звідки і чому з'явилося дивне хвилювання і Йонджун облизав обсохлі губи, наважуючись постукати. Нарешті, налаштувавшись, він підніс кулак до дверей і зробив це. З каюти почувся знайомий низький голос.

- Так! Заходьте!

Йонджун взявся за ручку і за мить опинився у доволі просторій і затишній каюті. Майже вже було зроблено з дерева, на стіні висіла картина, у невеликій скляній шафі висів різний мотлох. В повітрі пахло деревом і ще чимось солодким. З ілюмінатора*** було видно поверхню моря, яка переливалася на сонці, та віконечко було занадто маленьким, через що світло в каюті було тьмяним. З цим допомагала невелика гасова лампа, що висіла на стелі замість люстри, іноді похитуючись від рухів судна.

Субін сидів за столом на дерев'яному різьбленому стільці і переглядав якісь папери. Вигляд він мав серйозний і зосереджений, і від цього не менш привабливий. Йонджун звернув увагу на його руки. Довгі пальці, випираючі вени, кілька подряпин і мозолів. Руки Джуна виглядали майже так само от тільки в порівнянні з руками Біна, його ручки здавалися зовсім маленькими. Су нарешті підняв на нього очі.

- Йонджун? Що вас привело до мене? - запитав Субін.

- Я... Мене попросили передати вам ось це. Потрібен ваш підпис. - Йон протягнув йому папку.