Я не звертався до тебе, матрос...

Глава 3. Я не звертався до тебе, матрос...

Та сама розмова не покидала думок Йонджуна вже кілька днів. Щойно він намагався хоча б трішки зрозуміти що мав на увазі Субін, його голова почала боліти. Тому Джун намагався відволікатися роботою і розмовами з іншими матросами. Іноді він просто відмовчувався, слухаючи розмови і суперечки інших. Як і цього разу, покриваючи дерев'яну поверхню борта лаком за наказом боцмана, Йонджун лиш слухав суперечку друзів.

- А я тобі кажу, таких ти ніде не знайдеш. Такі лише в мене і королеви Англії! - невгавав Бомгю. - Такі черевики на вагу золота!

- Ага. Ще що придумаєш? - посміхнувся Хюнін Кай. - Я бачив такі ж на ринку всього за п'ятнадцять тисяч вон*.

- Та то підробка! Та щоб мене покоробило, якщо я брешу! - Гю ляснув себе долонею в груди.

- Якщо ж у тебе такі дорогі і унікальні черевики, то чому ж ти тоді матросом працюєш? - з посмішкою озвався Йонджун.

- Ет, нічого ви не розумієте. Мені не важливі гроші, головне спілкування. - награно задер носа Бомгю. - Я ж не хочу, щоб ви спілкувалися зі мною через гроші.

- Матрос Бомгю! Досить базікати! - почувся голос Техьона. - Займися чимось корисним.

- Наприклад, вас поцілувати? - єхидно посміхнувся Бомгю. - І корисно, і приємно.

Матроси навколо знову захихикали. Техьон відкашлявся.

- Працюй вже. Триндофіл. - цикнув Кан і рушив вздовж палуби, перевіряючи роботу інших матросів.

Бомгю надув губи. Йонджун поклав пензлик у банку з лаком, зробивши перерву, і торкнувся плеча Гю, знявши перед цим спеціальні рукавиці.

- Не засмучуйся. Прийде час і ти затиснеш його десь у вільній каюті.

Кай не стримав сміх, а Джун широко посміхнувся. Бомгю штурхонув його в груди.

- А от і затисну! - пообіцяв він. - От побачите, я доб'юся його уваги. І тоді побачимо хто ще сміятиметься. А ти завершуй вже! Смердить лаком, неможливо втриматися!

- Увага, морські щури! - почувся голос Техьона, що встиг обійти всю верхню палубу. - Ведіть себе пристойно! На палубі старший помічник капітана!

Щойно Йонджун почув це, його голова автоматично повернулася у бік корми**, де знаходилися каюти начальства. Поруч з Техьоном палубою крокував Субін, прискіпливо оглядаючи матросів. Сьогодні він, як і завжди, був одягнений в чорне, але образ був доповнений незвичним корсетом, що підкреслював його неймовірно струнку талію. Йонджун знав, що Бін високий, але, завдяки Техьону поряд, що був доволі низьким, і корсету, він здавався ще вищим.