Захід сонця не зрівняється з тобою

244 31 7
                                    

Не встигли вони увійти в квартиру Хьонджина, як він притиснув свого коханого до стіни, пристрасно цілуючи в губи. Сьогодні особливий день і Хван страшенно хотів запам'ятати цей момент. Кожен поцілунок, кожен дотик до шкіри, кожен подих. Синмін обіймав його за шию, періодично запускав пальці у його довге волосся і мимоволі смикав вушками, притискаючись до старшого сильніше.

Джин обіймав його за тонку талію і злегка погладжував живіт. Кім шалено виляв хвостом, чуйно реагуючи на дотики Хьонджина, а Хван у свою чергу проводив язиком по його губах, повільно зводячи з розуму. Синмін періодично здригався від дій альфи, а мурашки розбіглися його спиною хто куди. Руки Хьонджина надто бажані... Він увесь надто бажаний. І Кіма розривало від нетерпіння та легкого страху.

- Мін-і... Ти впевнений у цьому? - спитав Джин, відірвавшись від нього. - Ти ж знаєш, мітка – на все життя. Не передумаєш?

- Ні.  – похитав головою Синмін. - Хьон... Хоч ми й знайомі не так уже й довго, але я впевнений у тобі більше, ніж у собі. - Синмін легенько помасажував його шию та плечі. - Тож не хвилюйся. Я впевнений. І я хочу, щоб на мені була твоя мітка. Ти надто гарячий, щоб я зараз сумнівався. Тому що я люблю тебе.

Хьонджин хмикнув, радіючи його словам, і знову припав до щенячих губок, сильно притискаючи його до себе. Перериватися не хотілося, тому хлопці абияк скинули з себе взуття, не відриваючись один від одного. Наступної миті Синмін відчув, як його спина зіткнулася з диваном. Хван продовжував цілувати його, а пальці ковзнули до коміру його кардигана. Він поволі стягнув цей елемент одягу з нього, залишаючи у футболці.

Мін потягнув його за краватку, яка наступної миті відлетіла туди ж куди і його кардиган. Джин опустився до шиї молодшого, взявшись покривати її поцілунками. Синмін почав задихатися від переповнюючих його почуттів. До Хьонджина в нього ніколи не було стосунків, але йому все одно здавалося, що краще за нього немає нікого.

- Мін-і... Я хочу тебе... Можу я...?

Синмін на мить притулився до його губ і посміхнувся, гладячи його по волоссю.

- Так, хьон... Ти можеш...

Широка усмішка накрила обличчя старшого і він запустив руки під його футболку, лагідно погладжуючи живіт та боки. Синмін вигнувся, знову підставляючи шию під його поцілунки.  Хьонджин потягнувся до штанів Кіма, взявши його губи в полон своїх і паралельно позбавляючись джинсів молодшого. Тонкі пальчики Міна почали розстібати гудзики на сорочці Хвана.

Повільний танецьWhere stories live. Discover now