на уроці з англійської вчитель попросив мене пояснити різницю
між коханням та ненавистю
і, присягаюсь,
я майже назвав твоє чортове ім'я
Техьон переводить здивований погляд зі збентеженого Чиміна на похмурого Хосока, і в нього виникає купа запитань – він не знає, з якого почати.
Він підсвідомо намагається загородити Чиміна собою, коли бачить Хосока біля під'їзних дверей, але Пак м'яко охоплює його за руку і хитає головою.
– Що відбувається? – нарешті формулює перше запитання Техьон, хоча це, безперечно, не найважливіше з того, що варто було б запитати.
Чимін відводить погляд, тому відповідає Хосок.
– Я прийшов до нього, – він розмовляє з Техьоном, але пильно дивиться на Чиміна, і Кіму здається, що в його погляді занепокоєння. – Далі я про нього подбаю.
– Я не піду, – хмуриться Техьон, перехоплюючи долоню друга. – Ваша компанія має не надто дружню репутацію.
– Не порівнюй нас усіх із Чонгуком! – миттю запалюється Хосок, а очі його починають люто блищати. Слова ріжуть Техьона по шрамах, що не встигли затягнутись, і він здригається, скидаючи заціпеніння.
Хосок, можливо, має рацію, – Чиміна побив Чонгук, і він тут ні до чого. Але так не хочеться... так не хочеться думати, що Чонгук насправді просто погана людина.
Пак шикає на нього, а потім намагається виплутати пальці з руки Техьона.
– Те... Хосок правда не винен, – тихо, але переконливо промовляє Чимін. – Він не заподіє мені шкоди.
– Чиміне... – починає було Кім, але натикається на благальний погляд товариша і замовкає. Йому хочеться багато про що запитати, але він розуміє, що зараз не час. Чимін тільки хвилюватиметься і не відповість до ладу ні на що, а Хосок взагалі невідривно дивиться на Пака і, здається, не розуміє нічого. Він робить кілька кроків назад, дивлячись на Хосока з підозрою. – Я піду, але якщо що – одразу телефонуй, добре?
Друг киває, вдячно усміхаючись, але потім неспокійно хмуриться.
– Техьоне, ти не злись на Чонгука, добре? – раптом просить він, і Хосок із Техьоном синхронно округлюють очі. – Мені здається, що він просто погарячкував.
