One hundred dollars

12.

у цьому вся суть трагедій – вони наздоганяють лише щирі серця

і, господи, ти був такий добрий

що навіть зірки тужили, коли ти впав.

Кіхьон прослуховує запис знову і знову, величезними від захоплення очима дивлячись на Юнгі, що сидить поруч.

– Боже, Юнгі, твій голос... – видихає він, відчуваючи, як по шкірі табунами ходять сироти. У нього з самого початку не було високих очікувань щодо Юнгі, була ймовірність, що його голос зовсім не буде поєднуватися з його репом, на відміну від тих же Чангюна і Чжухона, але Юнгі...

Юнгі читає так, наче був для цього народжений.

Кіхьон насправді недолюблював Юнгі, та й взагалі всю їхню компанію, крім Чонгука, з яким йому волею долі довелося чотири роки працювати в одній групі з вокалу. Вони здавались йому надто зарозумілими, надто гордовитими й жорстокими, які не заслуговували на ту позицію, в яку вони самі себе в школі звели.

Але цей конкурс, від якого фактично залежало його подальше творче майбутнє, змусив заплющити очі на своє ставлення та звернутися до Юнгі за допомогою.

Вони провели разом у студії цілий день, і при ближчому знайомстві з'ясувалося, що Юнгі зовсім не такий мудак, яким здається. Він ставився до музики з таким же трепетом, з яким до неї ставився Кіхьон, і це мимоволі викликало в останнього пошану.

Юнгі поруч із ним не поводився зарозуміло чи грубо – усміхався, жартував, допомагав із текстом. Кіхьон мимоволі підвисав, коли дивився на нього, бо в моменти, коли записувався Юнгі, він виглядав як чиста естетика.

Кіхьон жодного разу за весь день не помітив швидкоплинних поглядів Юнгі, поглядів, сповнених нескінченно трепетною закоханістю.

Вони вибираються зі студії ближче до вечора – за цілий день вони змогли записати лише партію Юнгі.

– Коли ти записуватимешся? – цікавиться він, дивлячись, як Кіхьон віддає ключі на вахту та розписується.

Вони виходять на вулицю, і Кіхьон здригається від прохолоди, глибоко втягуючи носом свіже осіннє повітря, вже наповнене запахом майбутньої зими.

– Пісню треба здати наступної п'ятниці, – знизує плечима Кіхьон. – Напевно, цими вихідними.