Після нашої розмови пройшло вже кілька тижнів. Дареєн ніби ігнорував мене, навіть в робочих питаннях. Складалося враження,що він боявся мене.
-Про що думаєш?
-Да так нічого особливого (я усміхнулася, повернувшись в реальність до Девіда)
-Хочеш на море з'їздити
-Зараз?
-Ну так
Ми приїхали на безлюдний пляж. Місяць сьогодні був повний. Він утворював доріжку на воді. Зірок теж як ніколи багато. Ми сіли на пісок.Я підняла голову, даючи змогу вітру розпоряджатися волоссям.
-Так добре! Тихо
Я спостерігав за Ерікою. Я давно вже признався собі,що вона мені не аби як подобається. Я зі всіх сил кожен день стримуюся,щоб не вчепитися в її губи. Мені хочеться розглядувати кожну її виснушечку, дивитися в ці чорні, бездонні очі, слухати м'який голосок. Але боюся признатися її.
-Еріка
-М?
Вітер роздував руде волосся. Вона привіткрила рот.На шиї виступили вени,а гостре підборіддя потягнулося ще вище. Вона зрештою опустила голову і поглянула мені в очі. А в її чорних лише відбивалися зорі.
-Що?
-Я...ти мені... Еріка ти мені по...
-Ні-ні!(вона майже викрикнула)Девід не кажи цього прошу. Ти для мене як брат. І я не хочу руйнувати наші теплі, дружні відносини. Якщо тобі буде важко я зрозумію,але давай залишемо все як є.(в її очах читався страх,вона боялася втрати мене...як друга)
-Вибач (я опустив голову)Все забули. Я просто хочу бути з тобою не важливо як
-Так все добре?
-Конечно,бро. А ми про щось говорили?
Я усміхнувся і штовхнув її по дружньому в плече,хоча всередині мене ніби розтоптали,а серце стислося від болю, який я намагаюся ігнорувати. Я розумію,що для неї я дійсно як брат,а відноситься вона по іншому до нього. Але я готовий любити її так,не маючи змоги доторкнутися як він. Мені цього буде достатньо.
На наступний день Дареєн викликав мене до себе.
-Нам потрібно сьогодні поїхати в Рим на зустріч. Поїде Лука і Еріка з нами плюс приготуй машину додаткової охорони
-А для чого в Рим?
-Потрібно з Альберто(директор аеропорту в Римі)зустрітися. В аеропорту вбили двох наших людей.
-Мементо морі?
-Думаю, вони
-Еріка, одінь бронежилет і приходь до моєї машини
-Чому ти такий збентежений. І куда ми?
-Потім по дорозі поясню
Я підійшла до машини де вже чекав Дареєн. Девід роздавав поручення іншим
-Дон!
-Привіт
-Можливо, хоча б ти поясниш що сталося?
-Ми їдемо в Рим. В аеропорту вбили двох наших. Походу скоро почнеться
-Це Мементо Морі?
Він лише кивнув. Я знаю про сімейство не багато. Вони вбили батька Дареєна і вже давно мають в планах знищити мафіозне правління Сицилії. Вони володіють всіма плантаціями, продукцією, морськими шляхами,ввп, відносинами з іншими західними партнерами римської частини Італії. Вони служать президенту і політикам білого дому. Їх ціль зробити Сицилію частиною Рима. Щоб Італія не ділилася на дві половини. Де править мафія і державні органи.
Всю дорогу ми їхали в напрузі і мовчки.
Ми приїхали в найбільший аеропорт в Італії,в Римі.
Дареєн розмовляв з Альберто,вони рооздивлялися сліди, докази.Поговорили з поліцією
-Перевірили камери?
-Їх заклеїли лише одну залишили
На записі люди в масках потикали факи і в кінці розбили скло.
-Добре, збільшіть охорону, особливо на цивільних об'єктах. Охоронці поїдуть з нами на допит.
🦖❤️
