Я ввірвався на четвертий поверх. В куті на спині лежав Девід,а біля нього Еріка, обнімаючи нерухоме тіло.
На очі накотилися сльози. Я підбіг до них. Девід був вже мертвий.
-Ні, брат,як ти міг мене залишити!
Я стримуючи сльози притулив його холодне тіло до себе.
Еріка вся побита, порізана,лилася кров з її крихкого тіла.
-Заберіть його тіло
Я взяв на руки Еріку
-Еріка,ти не можеш залишити мене одного. Я не зможу втратити двох!Знаєш, сонце,я тоді збрехав,я б зміг відмовитися від всього лише б з вами було все добре.
-Швидше в найближчу лікарню!
Я забіг з нею на руках в хол лікарні
-Дихай,сонце, тільки дихай!
Її зразу відвезли в операційну.Я сидів на нервах біля дверей, сльози самі котилися .
Приїхав Лука,він присів поряд зі мною.
-Дон,все буде добре
-Лука ,це я винуватий. Я б міг послати когось іншого,а не Девіда. А Еріку...та міг би закрити, прив'язати та що завгодно,але не пустити її...
Чоловік обняв хлопця,той зарився йому в груди і почав плакати як маленький хлопчик в за хлип.
-Ну-ну ,дон,ви не винуваті. І змінити нічого не можете. Все що відбувається з нами це логічний ланцюжок до майбутнього.
З операційної вийшла медсестра. Я зірвався з місця і підбіг до неї
-Вона жива?
-В неї зупинилося серце, зараз розрядами току стараємося запустити. Доктори зроблять все можливе.
Я впав на коліна,закривши руками лице. Лука присів біля мене
-Лука,в неї зупинилося серце...я...не хочу її втратити. Я нікого ще так сильно не кохав
-Вона сильна як і морально, так і фізично,тому я знаю що вона виживе
Через деякий час вийшов доктор
Лука перший зірвався з місця за ним і я.
-Дівчина в важкому стані. Численні удари, порізи,пошкодженні ребра, декілька куль зачепили важливі тканини. Ми ледве зупинили внутрішню кровотечу і вона 2 хв пробула в клінічній смерті. Прийде в себе лише завтра чи через кілька днів.Тому раджу вам поїхати до дому і відпочити.
Я нікого не слухав, тому напевно так і заснув на лавочці біля операційної палати.
Зранку я проснувся від денного світла. Я постарався оговтатися і прийти в себе. Я побачив як до мене наближається Лука.
-Доброго ранку,дон. Будете каву?
-Не відмовлюся
До палати наближався доктор. Я вскочив, забувши про все.
-Я можу зайти до Еріки?
-Лише на кілька хвилин (погодився доктор)
Я закрив за собою двері. Вона лежала під крапельницею з кислородною маскою на обличчі.На обличчі безліч порізів,на руках теж. Практично все тіло перебинтоване.
На це було дуже важко дивитися і не міг перестати себе звинувачувати.
-Вибач мені,Еріка ,якщо зможеш. Я б так хотів повернути час назад...так хотів би.
Я наклонив голову на її руку і знову сльози котилися рікою. Я відчув шевеління пальців.Різко підняв голову і побачив як вона повільно відкриває очі. Я крізь сльози усміхнувся.
-Боже, сонечко, чекай не вставай ,тобі не можна
Я наклонився і поцілував в чоло , насолоджуючись її запахом.
В палату зайшла медсестра, побачивши що Еріка прийшла в себе зразу забігло багато лікарів і мене почали виводити.
Я вирвався від доктора.
-Я хочу бути з нею (крикнув зі злістю я)
-Дон,ви в лікарні тому попрошу вас дотримуватися наших правил
Лука попросив вибачення і відтягнув мене в коридор.
-Я ж казав,що вона сильна
Через певний час доктор вийшов
-Сьогодні їй потрібний відпочинок. Тому їдьте до домк ,дон ,і приїжджайте завтра
Я все ж таки поїхав,але спочатку на базу дізнатися як ідуть справи.
-Дон, будівельники в аеропорт вже відправлені. З цивільними ми теж розібралися, будьте певні ,що вони будуть мовчати.
-Рим ще ніяких заходів не вживав?
-Думаю вони бояться,дон(відповів Лука)Бояться,що про цей теракт дізнається світ. А найбільше Америки,щоб не дізналися про затіяння війни з Сицилією.
-Там збереглися відео з камер?
-Думаю,так
-Заберіть відео, знайдіть будь-які докази,що вони напали перші.Витягніть інформацію з людей Морі, яких ви взяли і зробіть окремий документ ,і передайте мені флешкою.
🦖❤️
