Я проснулася з жахливим болем в голові. Відкрилися двері я подумала що це знову лікарі,які будуть робити перев'язки, колоти щось. Але це був Дареєн.Стало спокійніше на душі. Я чула як він плакав,коли я прийшла до себе,але нам не дали провести більше часу разом. Тому я дуже хотіла його бачити.Він пришвидшив крок і накинувся з обіймами.
-Аааей!
-Ой, вибач
Він ніжно поцілував в губи і сів поряд
-Еріка...мені так жаль...
-Девід він...
Він опустив голову і кивнув. В своєму житті я бачила тисячі смертей,власноруч вбивала, втрачала близьких не раз,тому я вже змирилась з тим ,що сльозами ти нічого не зміниш. Краще продовжувати жити і згадувати приємні спогади з цією людиною. Поки ти живеш і пам'ятаєш-це найкраще,що ти можеш зробити для людини.
-Все хватіт нюнь!
-Ти права (він усміхнувся)
-Коли мене випишуть?
-Ти ще піднятися сама не можеш,а вже виписуєшся. Я сам подбаю, щоб тебе подовше лікували.
-Але ти обіцяєш,що будеш кожен день приходити
-Та хоч кілька разів на день
-Іде
-Ти хочеш чогось?
-Ммммм,да...
Сьогодні особливий день,Еріку виписують з лікарні.
-Ало,Лука,прівєт
-Доброго ранку,дон
-Які квіти любить Еріка?
-Дон,я не можу такого знати
-Ну ти ніколи не чув,можливо,вона говорила про це?
-Ні,дон
-Ну,Лука,думай!
-Дон,думаю як мінімум рози вона точно не любить. Вона проста,бойова дівчина. Тому ,можливо ,оберіть ромашки польові
-Ладно, давай
Я вже почала збиратися як у дверях спочатку появився величезний букет звичайних польових ромашок,а потім Дареєн з величезною,щирою усмішкою.Він трішки засоромився і протягнув букетик.
Я двома руками обняла букет і його.Він підійняв мене на руки і покрутив.
-Я вгадав з квіточками?
-Мені подобається
Ми приїхали до дому Дареєна
Нас зустріла Люсі і Драк. Ми піднялися до його кімнати.
-Рижик,мені потрібно на базу. Всього на годинку, навіть, швидше постараюся.
-Та йди,без проблем
Він не хотів мене залишити ,але врешті пішов.
Мені набридло сидіти, тому я вирішила роздивитися його кімнату. Кімната багато чого може сказати про людину.
Якщо так дивитися, то й не скажеш,що це жорстокий король Сицилії.
В кутку стоїть п'ять гітар і різні аксесуари до них. Кілька рамок з фотографіями. На одній з них був його батько, а на інший Девід з маленьким Драком.
Я спустилася на кухню,де крутилася Люсі.Вона зразу налила мені апельсиновий сік.
-Люсі,а де мама Дареєна?
-Вона померла при родах
-А як його батько виховував?
-Я не можу це розказувати...але оскільки ви перша дівчина яку господар пустив в свій дім, значить він вам і правда довіряє. Він виховував його жорстоко, як свого спадкоємеця. Йому було важливо щоб він був найрозумніший, найсильніший. Звертав увагу лише коли він зробив щось погане, попри сто інших досягнень. Але він любив його, своєю любов'ю...
🦖❤️
