"Твоя щира усмішка"

5 Ч.

–Дякую. Ви все це самі готували?- 🖤.
– Так! Ми знаємо, що ви інколи можете забути про їжу і піти спати, тому вирішили приготувати.- Мина.
І пішли вони, а він повільно піднявся, взяв виделку та ніж і обережно різав м'ясо, як інтелігент.  Після того, як поїв, взяв чашку з ще гарячим чаєм та печиво 🍪 і почав їсти та запивати.
За розкладом йому треба було закапати очі, щоб не боліли.
Після, думав, як збити температуру.
*Може треба, якісь лікі випити, але в мене їх наврядчи є... Зробити компресор? Якщо ж дійду.*- 🖤.
Шутя подумав.
Встав з ліжка і збирався йти, але випадково зачепився ногою об ногу та й пав. Падіння було не очікуване і водночас шумно та боляче.
– Ай! Чорт! Ммм...! - 🖤.
*Яка могла  бути вірогідність  того, що я впаду? Схоже, що мені не везе сьогодні.*- 🖤.
Те, як Айзава впав чутно навіть з коридору по якому, як не дивно проходив Мик. Він ходив разом з Північ і Всемогутнім купатися, бо погода сьогодні була гарною, як на вдачу. Почувши гучний звук, Ямада забіг до номера.
– Щось сталося?- 💛.
– Ні.- 🖤.
– Айзава! Ти чого на підлозі? І що, то був за гучний шум? - 💛.
– То, я...впав. Схоже у мене ще й слабкість. Хотів компресор собі зробити, але не зміг нормально піти.- 🖤.
З незадоволеним поглядом дивився просто вперед.
Сущий Мик обережно підняв і посадив на ліжко ледве стримуючи сміх.
– Давай, я, краще зроблю, бо ти так не дійдеш.- 💛.
– Не смішно!- 🖤.
Гнівним тоном промовив, попереджаючи про те, що краще не злити.
– Чого ти такий злий? Постійно! Ти таким не був! Це смерть Оборо заставило тебе так змінитися?-💛.
– Не нагадуй про нього! Ти знаєш, що це болюча тема! Він був занадто важливим для нашої команди... А яким я був раніше?- 🖤.
– Я піду за компресором.-💛.
Відмазався він.
Зробив і  поклав на його лоб.
– Ти не відповів на моє питання.- 🖤.