"Твоя щира усмішка"

10 Ч.

Мик одразу помітив його. Підійшов в платну.
– Так і знав, що ти  не послухаєш. - 💛.
– Авжеж.- 🖤.
Хізаші приблизився до нього.
– Що хотів?- 🖤.
Але у відповідь лише злий погляд Хізаші.
– Якщо ти про те, щоб я по спав, то я тобі одразу відповім... Я не хочу спати!? Зрозуміло?- 🖤.
– Ну все! Ти до грався!-💛.
Він прижав Шота.
– І що ти мені зробиш?-  🖤.
Усміхнувся.
Мик обняв його за талію і цілує в губи. Шота поглиблює.
Але оскільки вони в Академії, а це означає, що троє хлопців йшли по коридору в бік їх. Ямада розриває поцілунок, схопив того за руку і потягнув за угл, закривши рукою вуста.
Коли хлопці пішли геть.
– Фух... Ледве не спалилися.- 💛.
– Не спалилися? - 🖤.
– Ну, так. Ти хочеш, щоб всі саме так дізналися?- 💛.
– Ні. Може вже підемо до мене? Я так втоми...- 🖤.
І заснув прям стоя. Ямада взяв того на руки і поніс.
На вулиці ше був сонячний день. Хізаші ніс соню обережно, оминаючи скупчення людей, які могли їх помітити і рознести по місцевості, а Мику це не влаштовує.
Зайшов у гуртожиток.
Учні одразу їх помітили.
– Сущий Мик, а що з Сотриголова?- Камінарі.
– Ну, перепрацювався. Йому треба відпочинок.- 💛.
– Хм... Страно...- Мина.
– Що саме?- Урарака.
– Те що Сущий Мик несе Айзаву і ще так спокійно.- Мина.
– Може ви закохані?- Аома.
– Я? Н-ні. З чого це?- 💛.
Він вирішив покласти сенсея в його ліжко. Зняв геройський костюм, вкрив ковдрою, закрив двері.
*Фух, вклав. 😌*- 💛.
Збирався йти до себе, але учні його зупинили.
– Може залишитесь?- Мина.
– Ну, справ у мене важливих нема... можу.- 💛.
– Ура!- Урарака.
– А що мені робити?- 💛.
– У нас є до вас багато запитань!- Джіро.
Учні сіли ближче на дивані до вчителя.
– А коли це у вас дружні стосунки стали з Айзавою?- Деку.
– Ну... не так давно...- 💛.
– А коли ви почали відчувати, щось більше ніж дружбу?- Джіро. 
– Напевно... тоді... коли він був хворий з того все почалося.- 💛.
– А що ти до нього відчуваєш?-
Урарака.
– Ребят, не давіть на нього! Він і так в неприємному становищі, а ми йому питання задаємо.- Тора.
– Згоден.- Кірішима.
– Ну... це складно сказати... я не впевнен у почуттях...- 💛.
– Розслабтеся. Ми не розкажемо нікому це буде наш класний секрет.  - Кірішима.
– Дякую.- 💛.
– Може чаю хочете?- Урарака.
– Не відмовився би.
– Тоді я зроблю!- Мина.
Пішла на кухню робити.
Приготувала швидко. Принесла.