"Твоя щира усмішка"

1 Ч.

Звичайний навчальний день. Після уроків Айзава збирався йти в гуртожиток. По його виду можна зрозуміти, що краще не злити і не турбувати по дрібницям. Він частенько робить багато робити за короткий час.
Тут раптово на весь коридор чутно знайомий голос.
– ШОТА!- 💛 (Ямада).
Біжить прям на нього. Зупинився біля нього, відхекався і почав.
– Там директор гарну новину сказав! 😆- 💛.
– І яку це?🥱- 🖤 (Айзава).
– Ну, те що всі вчителя разом з класами поїдуть на море! Це ж класно! Я давно не був на морі, тож є гарна нагода.- 💛.
– Нагода? А по-моєму  це лише марне витрачання часу замість тренувань.🙄- 🖤.
– Ти бачив себе? Тобі би відпочинок. Ти хоть раз був на морі? Там море, пісок, шезлонги, просто кайф! І до того ж Незу сказав, щоб ти обов'язково поїхав!- 💛.
– Прям сказав? А коли виїжджати?- 🖤.
– Після завтра. А завтра зробили такий вихідний, щоб всі зібрали свої речі та все необхідне.- 💛.
– Окей, поїду, але залиш мене в спокою.- 🖤.
– Добре, бувай!🙂- 💛.
Він повільно пішов до гуртожиток.
Кімната була, як і він сам сумна, чорно-біла. Двух спальне ліжко, поряд з ліжком тумбочка. Стіл та стілець, на якому стоїть сучасний комп'ютер, поряд з ним багато паперів пов'язаних зі школою. Велике вікно не далеко від тумбочки, яке завішене сірими шторами. З протилежної сторони ліжка стоїть великий шкаф. На підлозі великий чорний квадратний килим у вигляді кота.
Айзава зайшов, двері закрив, зняв свій геройський костюм і плюхнувся на ліжко, а пізніше заснув, загорнувшись у велику ковдру. 
Прокинувся десь три години дня, бо сильно зголоднів. Одягнув кофту і сірі штани по-домашньому. Повільно пішов на кухню.
Велика частина учнів гуляла в залі в Уно, інша частина була на вулиці, або у себе в кімнаті.
Вони так грали, що навіть не чули, що хтось на кухню пішов. Дійшовши, відкрив холодильник. Їди там було дуже багато, вибирай все, що хочеться.
З того всього набору йому захотілося  бутербродів. І взяв ще стакан звичайної води.
Іза свого сонного стану, він лише зараз згадав, про завтра.
Залишив їжу і до учнів.
– Доброго дня. Діти, завтра ми їдемо всім класом на відпочинок, на море. То ж, зберіть свої речі.- 🖤.
– Доброго дня!- Всі хто був у залі.
– А ми одні поїдемо?- Урарака.
– Ні, інші класи теж будуть їхати. Я вас попередив.- 🖤
Пішов до себе з їжею.

/Мені аж самому захотілося на море.\