"Твоя щира усмішка"

6 Ч.

– Ну... Раніше ти частіше сміявся і радів, навіть, якщо мав такий сумний й мовчазний характер. Ще, як ти врятував кошеня... Зараз же ти замкнутий, тебе тільки хвилює клас і все. Я намагався тебе хоть трішки розвеселити чи підняти настрій. Бо коли ми ще вчилися в твоїх очах було світло, а зараз лише морок, що лякає першокласників лише одним поглядом.- 💛.
Раптом він помітив, що той вже спав.
*Ти стаєш по-справжньому добрий, класний коли спиш...*- 💛.
Він залишився поряд з ним.
Сидів в телефоні, то слухав музику в навушниках.
Настав вечір.
Айзаві стала набагато краще, горло і голова боліли менше. Зробив потягушки, встав з ліжка і пішов на кухню за водою. Зайшовши побачив, що Мик приготував їсти із задоволенням вечеряв, тихо співаючи пісню на англійській мові.
– Доброго вечора! Як себе почуваєшся?- 💛.
– Краще, а що?- 🖤.
– Просто, я хвилююся за тебе, ще з тих пір, коли почув, що ти захворів.- 💛.
*Хвилююся? Це на нього не схоже. Щось не те!*- 🖤.
Він дивився на друга з призренієм.
– Що не так? Чого ти так дивишся? Що? Знову я винен у тому, що тут?- 💛.
– Тому що, твої дії і речення страні! Ти щось приховуєш!- 🖤.
Взяв стакан води і випив.
– Ти про що?- 💛.
– Думаєш я не помічаю твою старанну турботу? Навіть раніше ти так не робив. Ще ці розповіді про мене тоді і мене зараз. Ти про щось весь цей час намикав.- 🖤.
Йому хочеться дізнатися цього секрету.
– А ти здогадливий. Але...- 💛.
Перша у нього думка так це тікати. Але Шота вспів схопити того за руку і притулив до стіни, тримаючи тепер дві руки.
– Кажи! Що приховуєш!- 🖤.
Від такого ріжучого погляду, Мик почервонів і відвернув голову в бік та заплющив очи.
*Блин! Тепер не втечеш!*- 💛.
*Що це з ним? Я ж нічого такого не зробив.*- 🖤.
– Від...пу...сти!- 💛.
Затремтів він.
– Поки не скажеш, що за секрет, я не відстану. Я впертий, ти ж  мене знаєш.- 🖤.
Зібравшись з силами поцілував у щочку. Шота встав в ступар.
– Шота? З тобою все добре? Ти раптово завис.- 💛.
– Це... приємно.- 🖤.
Він відпустив того, а сам температуру міряти.
– Скільки?- 💛.
– 36,8..- 🖤.
– Це ж чудово! Можна мені, тоді залишитися? Будь ласка!
– Добре. Так.
Вирішили лягти спати раніше.