8 Ч. Дома

18 1 0
                                    

Покатавши трішки у Сотриголова прийшла ідея.
– Ямада.- 🖤.
– Що?
Він взяв того за руку і потягнув.
– Куди ти мене тягнеш?- 💛.
– Хочу на ту саму високу гірку.- 🖤.
– Але ж вона занадто висока і одна тут така. Може на якусь іншу?- 💛.
– Ні. А ти, що боїшся?- 🖤.
– А по мені не видно?- 💛.
Невдоволено питав.
Цей страх в очах друга, Айзави подобався.  Він ледве помітно усміхнувся і продовжив тягнути на гірку.
Спустившись з гірки.
– Ямада? З тобою все добре?- 🖤.
*Я зараз помру...😣*- 💛.
– Хізаші? Ау! Може тобі лікаря викликати?- 🖤.
– Не треба... Я живий.- 💛.
– Мені сподобалося! Зможеш сам йти?- 🖤.
– Рад, що хоть тобі сподобалося.- 💛.
Виліз з басейну.
– Тобі точно не треба допомога?- 🖤.
– Я напевно в готель піду.- 💛.
– Так швидко? Ми ж тільки прийшли. Ну, як хочеш. - 🖤.
*Страно... Він би так швидко не захотів до готелю, щось тут не те. Ну... ладно.*- 🖤.
Він йшов до Тошинори та Північ в той самий басейн. Ямада передумав і з розбігу повалив Шота, від чого вони обидва з бризгами впали в басейн.
– Ей! Обережно! Я планувала не повністю мочити своє волосся!-  💜.
– А ви нічого підозрілого не помічаєте?- Ектоплазм.
– Що саме?- 🧡.
– Те, як  ті двоє, які раніше не сильно дружили, а зараз Айзава навіть не гнівається на нього.- Ектоплазм.
– Кхе-кхе. Ти нормальний?!-🖤.
Сердито викручував всю воду з волосся.  Потім признув водою в Мика.
– Зараз почнеться.- Ектоплазм.
Вони почали в друг друга бризгатися водою, як малі діти.
Після Аквапарку всі розішлися по номерам, бо були втомлені і хотіли спати.
На ранок вчителі дізналися від директора, що відпочинок закінчився і треба було їхати назад.
Коли вони повернулися у свій гуртожиток.
*Моя кімната. Як же класно повернутися.*- 🖤.
Але оскільки відпочинок закінчився, а це означає, що Айзава знову взявся за роботу.

"Твоя щира усмішка"Where stories live. Discover now