Зміни, які приходять з розумінням

Частина 3

На перший погляд матч пройшов успішно, всі повеселилсь, дехто завів нові знайомства, але Герміона все одно відчувала, що зараз щось станеться і … Це сталось. Навкруги були крики, страх та хаос. Коли Герміона вийшла з їхнього намету, то хтось у неї кинув оглушаюче  закляття та закляття зменшення сили і схопив ззаду попід руки і повів. У дівчини майже не було сил. Вона була наче ватна, ноги не слухались. З останніх сил, коли вона побачила щось схоже на силует Гаррі, то викрикнула його ім’я і він почув її, можливо і врятував би. Гаррі вирубили... Спасіння немає. Але по трошки, з часом в Герміони почали відновлюватись сили і мозок починав нормально функціонувати. Аж раптом викрадач перестав її нести і опустив на землю. Вони були самі. Навколо нікого не було.
- Де я? Хто ти? Що ти зробиш?  – налякано питала Герміона. Вона почала шукати паличку, а коли зрозуміла, що її нема то сказала - якщо щось зробиш зі мною я буду кричати.

- Спокійно, Грейнджер. Це я, Малфой. – спокійно проговорив хлопець.

- Чому ти мене сюди привів? Де інші? – не переставала задавати питання.

- Грейнджер стоп. Досить задавати питання бо підеш туди назад. Якби я тебе не забрав, то забрали б смертежери і вже давно би ти в живих не осталась. Я буквально забрав тебе з-під їхніх лап. Бо твої дружки-ідіоти тебе б не врятували. Візлі втік із своєю сімейкою разом з непритомним Поттером. О і не хвилюйся, я тобі нічого не зроблю, я не смертежер.

- Для чого ти це зробив? Ти ж ненавидів мене на 3 курсі, я тобі в носа ще й до цього зарядила, я думала ти захочеш бачити мою смерть чи муки, - сказала Герміона, - чекай, що ти сказав? Я тобі не вірю, вони б мене не покинули, я в це не вірю.

- Ну значить погано знаєш своїх дружків – це перше. Друге, я не така погана людина, що захоче бачити смерть однокласниці, повторюсь, я не смертежер. І третє, це понизить мою репутацію, як Малфоя, так і як старости, - сказав Драко.

- В тебе і так репутація впаде, ти ж бруднокровку врятував, - сказала Грейнджер, - стоп… що ти сказав? Репутація старости? Якого старости? На цьому курсі? Чи на 5, тобто на наступному?

- Грейнджер, не я сказав це… сло…

- Що, не можеш сказати? А на 2 і 3 ти це досить уміло казав. Невже все, а? – сказала розлючено Герміона, згадуючи кожну сльозинку, яку пролила через нього.

- Грейнджер, ти зараз керуєшся спогадами та гнівом. Та люди міняються. Я очікував, що ти будеш такої думки, але будь ласка будь стриманішою, я прошу вибачення за те, що ображав тебе так, але реально, поводься хоча б стримано.

- Гаразд, вибач. Може щось сталось, чуєш, крики закінчились, - сказала Герміона.

- Піду перевірю, - сказав Драко.

- Добре. О і Малфой, я тобі дякую, що врятував і вибач, що нервувала.

- Не кажи це так ніби я йду на смерть, Грейнджер, або ми з тобою друзі чи пара. Я просто йду перевіряти, що там робиться, – пробормотав Драко.

- Навіть доброго слова не можна сказати і почути від нього. Бормутун.

- Грейнджер, можеш виходити, чисто, - сказав Драко.

- Ще раз дякую, Малфой, - проказала Герміона і пішла шукати хоч когось зі знайомих.