- Я? Та нічого такого. Просто те, що ти не хочеш водитись з бруднокровкою. А я наївна подумала було... Але нічого, сама винна, - сказала одягнена грифіндорка і підходячи до хлопця, відштовхнула його, відкрила двері та пішла.
- Твою ж мать! - крикнув Драко і захлопнув двері. Він зайшов у ванну, де в останнє вона була. Але було дещо, що заставило його посміхнутися. Її паличка... Без неї вона не пробуде довго, а отже повернеться.
Але коли він прислухався, то почув, що вілчиняється портрет і в нього начебто хтось заходить.
- Герміона?! Ти чому не на вечірці? - почувся веселий голос Фреда Візлі.
- Я дуже змучена, я не хочу, - сказала дівчина.
,,- Ну звісно змучилась! Ми ж тільки що переспали! - подумав Драко, ставши як найблище до дверей, щоб усе чути."
- Слухай, там Гаррі переживає, що тебе немає...
- Фреде, я не хочу, скажи Гаррі, що зі мною все в порядку, я просто хочу відпочити. І взагалі, чому ти тут? - сказала дівчина і важко видихнула.
- Ей! Я Джордж, а не Фред. І ти ще смієш називатись нашою подругою? - сказав хлопець, намагаючись розрядити обстановку!
- А от і не правда! Ти Фред, Джордж мене називає по прізвищу!
- Хммм, цікаво, то ти така уважна в нас!
- Так! Я думаю на два кроки вперед...
- Цікаво, а це ти знала? - сказав Фред і кинувся її лоскотати.
- Хахахахаха! Фред припини!
А тим часом терпіння Драко набиралось. Його самолюбство і бажання власності не витримувало того факту, що хтось із хлопців міг викликати в ній якісь відчуття. Він давно для себе зрозумів, що Герміона його і він буде боротись за неї до останнього. Він ні кому не дасть фори. Будь це Нотт, Візлі, Поттер чи будь-хто інший. Але стоп. Невже Візлі не побачив відмітин у неї на шиї? Чи? Ах ти ж стерво. Що, думала така розумна і чарами краси замаскувала мої відмітки? Дивись не задушись від радості.
А поки у вітальні почалась знову розмова і вщух сміх.
- Ну так що, ідеш? - почався голос Візлі.
- Фреде, вибач, але я дійсно змучилась, - сказала Герміона і сумно посміхнулась.
- Ееей, мала, ти чого? - запитав Фред Герміону.
- Та нічого, день важкий, - сказала дівчина, але з її очей потекла сльозинка.
- Нунуну, що сталось? Якщо не хочеш говорити то кивни головою, - дівчина кивнула, - гаразд іди сюди.
Як тільки слизеринець це почув, то вирішив тихо відкрити двері і подивитись що ж там сталось. Коли він побачив, то в нього очі не добре загорілись. Візлі обнімав його Герміону.
Він тихо спустився і підійшов.
- Що Візлі? ЗДжонсон не вийшло, так ти з Грейнджер пробуєш? - сказав Малфой.
- Боже Великий! - крикнула дівчина підскочивши на місці від несподіванки.
- Грейнджер, не потрібно мене так часто боготворити. Сьогодні ти вже мене так називала, - сказав двозначно Драко.
- Мрій! Закрий свого рота і йди куди йшов, - прошипів Фред, а потім сказав до Герміони, - ти приєднуйся якщо хочеш. До тебе потім Ентоні Голдштей зайде, щоб тебе цей змій не з'їв.
- Це...
- Блондин-напівкровка із Рейвенкло, - сказав Фред.
- Я знаю, він... мій друг, - сказала дівчина червоніючи, адже на третьому курсі він їй подобався і в них було щось типу відносин.
- Оу, ага, ну... добре, бувай! -сказав він.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зміни, які приходять з розумінням
FanfictionПодії відбуваються на 4 курсі. Герміона стає старостою школи як і Малфой(надіюсь це ок, але якщо Вам більше подобається Мелфой, то пишіть у коментарях). І я вирішила, що буде краще, якщо їм тут буде по 17, а то їхні дії дещо не правильні для їхнього...