Частина 1

577 13 3
                                    

У кімнаті на ліжку сиділа дівчина 14 років, яка щось дуже зацікавлено читала у книжці  “РУНОЛОГІЯ,, . Вона мала хвилясті каштанові кучері та карі очі.    
- Доню прокид… оууу, бачу, ти вже встала! – сказала жінка дівчині, -  Я все ніяк не покину звичку до тебе зранку приходити, – проговорила розчулено.

- Добрий ранок, мамо, - сказала та, - пробач, мушу повторити, - вказує на книжку пальцем, -  як тільки повернусь у школу, будуть екзамени, а перед школою буде чемпіонат світу по квідичу. Ох, і чому не можуть дати ці дурнуваті тести десь через місяць після приїзду?

- Не переживай, ти у мене розумна, зі всім справишся. А також ти в мене ще і красива. Ти нічого не хочеш мені сказати, мммм?

- Мамооооо! Що це ти таке кажеш?! – сором’язливо проговорила дівчина, - у школу ходять вчитись, а не шукати собі другу половинку! Тим більше, це не якась там школа, а школа магії та чаклунства!

- Герміоно, дівчинко, тут немає нічого такого і ще одне, перестань повторювати сотні разів оце твоє: школа магії і бла бла бла. Не легше сказати просто Гоґвортс. Ти маєш бути розважливіша та не сидіти постійно у книжках.  Ти мені скажи, тобі там хоч хтось подобається? – із захватом сказала місіс Грейнджер.

- Оооооххххх мамо, ні, мені ніхто не подобається, ясно?! Оуууу, і доречі через годину потрібно іти до потягу.

- Ну але ж ти уже одягнута, одже ми можемо ще поговорити трішки, адже мені цікавіше з тобою поспілкуватись, ніж читати твої листи! – підкресливши останні слова, розчаровано сказала жінка.

- Оооооооох, гаразд, про що тобі хочеться поговорити зі мною? – запитала втомлено Герміона.

- Знаю, ти зараз будеш уникати цього питання, але… як там на любовному фронті або хоча б є симпатія?    

- ООООООХХХХХХ! МАМООО! ТИ ЦЕ СЕРЙОЗНО!? – здивовано проговорила Герміона, - але, якщо чесно то є один хлопець, Рон, мій друг і, як мені здається я закохалась в нього, але не впевнена, чи це взаємно.


- Ну не журися, я впевнена, що усе буде добре, - спокійно проговорила місіс Грейнджер.

- Ах мамо, я запізнююсь! – подивившись на годинник поспішливо проговорила дівчина.

Зміни, які приходять з розуміннямWhere stories live. Discover now