Зміни, які приходять з розумінням

Частина 23

❤Вибачте за таку довгу відсутність. Щоб залагодити провину ловіть частину ❤
-----------------------------------------------------

- Дорога моя Герміона, ти така чарівна у цій сукні, не хотіла б ти зі мною потанцювати, - сказав Тео і подав дівчині руку, - я звісно не такий спеціаліст як Малфой, але теж непогано танцюю, - сказав саркастично.
- Оох, ну, гаразд, - сказала Герміона і вложила свою руку в його.

Коли молода пара вийшла на танцпол, то там було дууууже багато чарівників. Але, з кожною хвилиною вони ніби бажали залишити цю яскраву пару на одинці, адже, слизеринець та грифіндорка танцюють зі своєї волі, а не тому, що їх заставили. І ось на танцполі залишилось тільки 2 пари: Теодор Нотт та Герміона Грейнджер і Драко Малфой із Пенсі Паркінсон. Оскільки Тео пам'ятав не тільки про свої почуття до грифіндорки, а і про завдання заставити друга ревнувати, то він вирішив це з'єднати. Він прижав грифіндорку до себе так близько, як тільки можна і поцілував. Але цей поцілунок не був довгим. Так переважно вітаються закохані.

POV: ДРАКО

ЩО ЗААА? Аааа, точно вони ж тепер пара. Фууу. Вони не підходять один одному. Йому підходить така як Пенс.  Їй підходить той, хто більш стриманіший, але водночас і страстніший, десь такий як я... Ні ні ні ні ні ні. Драко Люціус Малфой! Про що ти думаєш. Вона ж... Бруднокровка! Але красива бруднокровка.

- Гер-рміон-на, т-треба по-поговор-рити, - сказав їй раптом Тео.

Грейнджер, тільки не кой глупства! Він же п'яний!

- Нууууу, окей, пішли, - сказала Герміона з пересторогою і... вони таки пішли.

Ні ні ні. І її ще називають найрозумнішою відьмою століття?
Ні, я не допущу, щоб з нею щось сталось. Хай навіть вона бруднокровка.

- Пенс, люба, іди до Блейза, я вже змучився. Піду у кімнату, - сказав я і зробив вимучений вид, ніби я якийсь великомученик. Салазар, яка ж вона наївна. Але зараз мабуть вже буде на руках Блейза, але нічого, не вперше.

POV: ГЕРМІОНА

Ми виходили із залу спокійно, не спіша. Але як тільки ми вийшли із залу, то він тут же прижав мене до стіни і почав цілувати мою шию.

- Тео, ти казав, що хотів поговорити, - вчепилась за це, як за рятувальний круг, бо я не хотіла, щоб все так продовжувалось.

- Грейнджер, невже ти настільки наївна? Ти думала, що ми будем розмовляти? Я тебе розчарую, ні. Ти знаєш, як я ревнував? То ти з Малфоєм танцюєш, то на тебе весь зал, а в тому числі і хлопці дивились. Ось тепер ти повністю моя, - сказав Тео із нотками обіди і ревнощів.

- Тео, будь ласка, не треба, я... я дуже змучилась, хочу піти і відпочивати, - тягнула я час, не знаючи нащо, аж раптом...

- Грейнджер, ти ж розумієш, що на мене це не подіє, - сказав Тео і одну руку положив мені на шию і почав сильно стискати, - тому раджу не пручати...

- Відійди від неї! - почула я чийсь голос. Тео відпустив мені шию і розвернувся до того хто мене врятував. Я впала, та почала протирати шию і віддихуватись.

- Малфой! Не лізь не у своє діло. І паличку забери, ніколи не наводь її на мене, - сказав Тео і я подумки подякувала Малфою.

- ПЕТРИФІКУС ТОТАЛУС! - викрикнув Малфой і Тео повалився на мене.

Мене накрила пелена сліз. Хлопець, до якого я відчувала симпатію так поступив зі мною. І я, піджавши до себе коліна, заридала.
Я відчула, що хтось сів біля мене та накинув мені на плечі щось тепле.  Відкриваючи очі, я не повірила в те, що бачу! Сам Драко Малфой дав мені свою мантію, щоб я не змерзла. Потім я відчула його руки на моєму обличчі, які витирають потоки сліз. Не знаю як, але я почала заспокоюватись. Я дивилась у його бездонні очі. І він різко поцілував мене. Я відповіла, правда не знаю чому. Хоч ми і сидіти, він якось умудрився мене обхопити руками і я в них обм'якла. Уперше мені було так добре.