Частина 27

138 4 2
                                    

- А я бачу, ти часу не гаїш Малфой. Дивись, не вбий дівчину. Раптом вену прокусиш? Та ти, чорт тебе подери, може дійсно, вампір? Ти бачив скільки в неї там міток? Пам'ятаєш, ти казав, що я як дементор, з неї і душу можу висмоктати? Так от, у нас буде особливе тріо: дементор, вампір та... міс Невинність. Уяляю вираз лиця святого Поттера, коли побачить шию Золотої дівчинки, - сказав Тео з легкою усмішкою.

- Тріо, звісно прекрасне, але дементорів я не долюблюю. Краще без них, - сказав Драко і зайшов у вітальню.

Коли Драко зайшов у середину, то Рона вже не було. Натомість була Герміона, яка стояла біля сходів, які вели до кімнат старост слизеринців.

- Де Паркінсон? - запитала Герміона.

- Із Забіні, - сказав спокійно юний лорд Малфой, - не переймайся, не потривожать.

- Ти це говориш так, ніби щось буде стра...

- Грейнджер, не забивай собі голову дурницями, - сказав він і підійшов до неї впритул, - то ми нарешті піднімемось чи ти і дальше стоятимеш тут, га? - запитав Драко прошепотавши їй.

- До чого це все? - запитала Герміона.

- Ну... моє терпіння не вічне! - сказав хлопець і взявши дівчину на руки почав швидко підніматись.

Зміни, які приходять з розуміннямWhere stories live. Discover now