Зміни, які приходять з розумінням

Частина 24

- Грейнджер, вставай, ти змерзнеш, - сказав Драко розриваючи поцілунок і сам собі встав.

- Дякую, - сказала ледь чутно дівчина.

- За що? За Нотта? - на що грифіндорка кивнула, - я повинен був це зробити, - суворо сказав він.

- Епіскі! - сказала Герміона контр закляття до Пертифікус Тоталусу і повернулась до Драко, - якщо ми його так залишимо, буде біда.

- Поговори з ним, а я постою там, - сказав Драко і вказуючи на кут, пішов.

- Герміона? Де це ми? Ахх, ой, - сказав він і згадав, що накоїв.

- Ти ж розумієш, що ти наплювавши на мене і моє бажання чуть не зґвалтував мене? Добре, якби до цього не дойшло, бо я вірю, тобою керували алкоголь, гнів і можливо ревнощі. Але ти почав мене душити і все йшло до того, що ти мене б задушив. Я... я не хочу мати з тобою нічого спільного. Я тобі цього не прощу, - сказала Герміона.

- А я тебе й не любив. Ти мені противна. Коли я тебе цілував, уявляв слизня, з ним то куди поприємніше зближатися. Я все це робив, тільки заради того, щоб Малфой ревнував, - сказав холодно Теодор, хоча за маскою його розривало від болі, бо за цей час полюбив наївну грифіндорку, і, зараз, коли вона мовчки обливалась сльозами, йому було боляче. Я ніколи б так не опустився як він. Я ніколи не полюбив би брудно...

- ГОДІ, ГОДІ, ГОДІ? ДОСИТЬ ОБЛИВАТИ МЕНЕ БРУДОМ, Я ТЕЖ ЛЮДИНА, Я ТЕЖ МАЮ СЕРЦЕ І ПОЧУТТЯ! МЕНІ... ТЕЖ БОЛЯЧЕ! - прокричала Герміона і побігла геть.

Драко ж вирішив постояти і подивитись, що буде Тео робити далі.

- Прокляття! Що я накоїв? Вона ж мене зненавидить! Побіжить до Малфоя! А я маю дивитись на це! Як моя Герміона буде з Малфоєм! Чорт! - останнє крикнув Теодор і почав руками стукати по холодній підлозі Гоґвартса.

Малфой зрозумів сенс слів Тео і важко видихнув. Звісно це почув Нотт, який взяв паличку в руку.

- Люмус! Малфой, то ти все знаєш? Вітаю! А тепер вали звідси! Заспокой її! І не виправдовуйся, що все те, що я сказав – неправда, - гірко сказав Тео і пішов у сторону Великого Залу.