Поцілунок на світанку

Розділ 2

Я закинула голову, аби останні крихти сухариків потрапили до рота.

- Як можна стільки їсти й не набирати ваги!? - вкотре збуджено запитала Ліза.

Ми їхали вже близько години, місто навколо поступово прокидалося, а сонце здіймалося все вище, світячи своїми помаранчевими променями нам прямісінько в очі. Але швидкість, з якою розігнався пікап, дозволяла не перейматися спекою. Волосся розвивалося позаду, в обличчя ринув потік свіжого повітря.

Ну що ж, дякую генетиці за те, що я так і лишилася маленькою дівчинкою з мізерними (в порівнянні з Лізою чи Катрусею) грудьми й зовсім непримітними стегнами. Так, я була худою й стрункою, хоча майже не займалася спортом. Лише якісь зарядки чи короткі тренування з ютубу. Але я однаково образилася на природу й свою фігуру, особливо, коли остаточно зрозуміла, що «ще виростуть» ніколи не настане.

Тому називати мене худою було скоріше образою, аніж компліментом.

Ліза це розуміла, але така вже вона людина: спочатку казала, потім думала. Часом я робила так само.

Ем...

Ну добре, я завжди спочатку казала, а потім думала.

З колонок почала линути пісня This Is The Life, додаючи ще більшої казковості. Давид, певно, постійно сміявся з мого жахливого музичного смаку.

Клоун.

Я сфотографувала Лізу, коли та одягла сонцезахисні окуляри й поклала руки на огорожу кузова. Подруга сперлася на свої долоні підборіддям, оглядаючи будинки, крамнички й інші машини, що проїжджали повз нас.

В моїх долонях вже було цілих три яскраві й живі світлини, тому я неабияк тішилися такому гарному початку дня.

Шкода, що багато людей просто-напросто не розуміло моїх відчуттів, коли життя летіло з крутого спуску прямо в багно, навчання не приносило жодного задоволення, і єдине, чого по-справжньому хотілося тієї митті - погортати альбоми й насолодитися теплими спогадами.

І ніяка галерея в телефоні не прирівняється до ваги Polaroid в долонях й процесу перегортання сторінок із сотнями світлин. Кожного разу дивишся на них, ніби вперше, згадуючи емоції, що переживала тієї митті. Кожна наступна сторінка - це справжній сюрприз, усмішка та приємні відчуття на серці. Тепло. Сльози радості.