Зимова Бегонія (Winter Begonia)

Розділ 56. День Відкриття (1)

Відсвяткувавши останній день Нового року, Шуйюнлоу знову почав показ вистав.

Протягом десяти днів святкування Нового року, Шан Сіжуй не купив і не прочитав жодної газети. У день відкриття, керівник театру Цінфен для того, щоб підлеститись до Шан Сіжуя, викупив усі газети за половину останнього місяця, у яких писали хороші відгуки про «Казку про Дракона, що Ховається». Керівник вголос читав Шан Сіжую усі коментарі за лаштунками.

Шан Сіжуй не був схожим на усіх інших відомих акторів. Йому прислужувало лише один-два помічники. Хоч йому і подобалось відчуття, коли його хтось вихваляє, він завжди покидав театр без супроводу. Йому було достатньо поряд Сяо Лай. Коли мова заходила за справжніх друзів, які були близькі до нього у його приватному житті, він був дуже вибагливим.

Зазвичай, Шан Сіжуй приходив у театр із Сяо Лай і співав оперу. Як хтось, хто йде на роботу та приходить додому з роботи, проспівавши усі опери, він поспішав додому на вечерю. Актор дуже злився, коли хтось його затримував.

Керівнику Гу рідко вдавалось перехопити Шан Сіжуя, щоб похвалити його.

У такий день відкриття як цей Шан Сіжуй, як лідер групи, вестиме інших, щоб вклонитись перед предками і особисто відчинить скриньку, де зберігаються прикраси для обличчя та голови. Також перерахує прикраси, які придбали нещодавно. Сьогодні керівник Гу зміг його впіймати, тому що йому потрібно було раніше прийти у місце проведення вистави.

Коли керівник Гу закінчив вголос читати відгуки зі статті, усі актори Шуйюнлоу схвально закивали і додали ще декілька своїх компліментів.

Шан Сіжуй тримав у руках чайничок і відкинувся на спинку стільця Юань Лань, посміхаючись, навіть не приховуючи свого марнославства. Слухаючи відгуки, він час-від-часу попивав чай із чайника. Актор поводився все більше, як ті жорсткі чоловіки, які грали в амплуа Шен, ставлення акторів у ролі зазвичай Дан не було таким жорстким.

*

З точки зору газет, опера була найбільш елегантною розвагою, але в той же час і найбільш популярною. Від послідовників Конфуція до робочих, які тягнули рікші, квиткові друзі Шан Сіжуя були розповсюдженні по усіх соціальних класах.

Коли актор постійно співав Пекінську Оперу у Будинку Опери в Тяньцяо, робочі купували квитки за декілька монет, щоб переночувати, а потім навіть повчитись співати, наслідуючи спів оперних акторів.