На початку наступного року, у сонну обідню пору Чен Фентая «викрали» і «з'їли» молоді і старі бізнесмени з Торгової Палати.
Чен Фен Тай монополізував транспортний бізнес на Півночі. Він самостійно співпрацював із сім'єю Фань на Півночі та Півдні, плюс із підтримкою командира Цао, Манчурія не наважувалась завдавати проблем за його наказом.
Коли Чен Фен Тай віз важливий товар, він обирав дорогу через гори аби не залишити слідів і уникнути податків. Проблема із грабіжниками з гори теж завжди вирішувалась ним. Скоро, після того як він почав займатись купівлею і продажом, його чистий прибуток став досить великим.
Чен Фен Тай сидів на двох стільцях, він займався як легальним так і нелегальним бізнесом, і він без перешкод просувався у обох напрямках. Люди з Торгової Палати могли лише споглядати за цим, але в них не було можливості використати його можливості в своїх цілях.
*
Вчора, Чен Фен Тай всю ніч грав у карти. Сьогодні ж, він спав так довго, що навіть пропустив обідній чай. Як він прокинувся вже після обіду, то був до смерті голодний.
Він відвідав зібрання по збору грошей, яке влаштували люди із Торгової Палати. Ресторанчик був непоганий, він повечеряв і потеревенив із присутніми.
Чен Фен Тай сидів за круглим столом, поїдав курячу грудинку, пив вино і терпляче слухав марення людей, які поводились як поганці, вони вдавали з себе героїв і розповідали історії про те що на них нема жодної провини. Суть довгих вистав полягає у одному – чіткий розподіл праці.
Коли подали гарячу страву, Чен Фен Тай взяв свої палички і почав їсти. Коли він вже майже доїв, він попросив офіціанта принести ще одну миску рису.
Люди із Торгової Палати продовжували розмовляти, вони ще довго вихвалялись і жалілись один одному. Чен Фен Тай продовжував їсти без жодних коментарів, що це означає?
Коли Чен Фен Тай нарешті наївся, він поклав свої палички, помалу витер рота серветкою і витер руки.
Усі в заціпенінні дивились на нього.
Чен Фен Тай промовив, «Ви вже закінчили говорити?»
Усі кивнули, «Так.»
Чен Фен Тай знову промовив, «Тепер моя черга говорити?»
Усі знову кивнули, «Просимо, пане Чен.»
Очі Чен Фен Тая примружились, дивившись на найближчого до нього чоловіка середніх літ, він сказав, «Пане Лі, до цих пір у нас з вами все було добре. Ви все ще хочете говорити зі мною про бізнес? Яка у вас була ціна за рулон сатину з Ханчжоу минулого року? А яку ціну ви сказали мені? Ви думаєте я зовсім дурний? Ви вже не молодий, я не можу вам відмовити. Я уклав невигідну для себе угоду і ви все ще жалієтесь!»
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зимова Бегонія (Winter Begonia)
RomanceЗимова Бегонія - китайська новела автора Shui Ru Tian'er про події 1930-их років у Китаї. Головні герої Шан Сі Жуй і Чен Фен Тай абсолютно різні люди різних понять, принципів і відношень. Шан Сі Жуй - талановитий оперний співак, який намагається с...
