Ви питаєте чому я так себе поводжу, «вчителю»?

Розділ VIII/ Тепло очей, яке змушує дивиться у них вічно.

Через декілька хвилин після того, як вони почали заняття, атмосфера між хлопцями знову змінилася, але не було ніякого збентеження, навпаки, був комфорт між ними. Мінхо дивився на Хана тим поглядом, яким ні на кого іншого дивитися не можна. В його очах відображалася турбота, зацікавленість та тепло серця, з якого все це йшло. Джісон, дивлячись у ці його очі, поринав у якийсь інший вимір, його серце вистрибували із грудей, і хлопець прекрасно знав, що старший це помітив, але вирішив промовчати.

Мінхо й справді це помітив, і вирішив мовчати, бо вони в обох сто відсотків не знають, що буде далі, коли скажуть про це один одному, про те , що відчувають. Тому пограти в мовчанку на маленький період було б не так страшно, як сказати та не розуміти ситуації та бути невпевненими у собі. Але в цей момент, коли Мінхо та Джісон перебувають самі у квартирі старшого, вирішують математичні задачі та приклади, на яких ніхто з парубків не зосереджений, відчувається близькість між ними.

Вони дивляться один одному в очі, поки світло лампи падає тінню на обличчя обох. Лиця поступово наближаються, зіниці розширюються, серце починає битися в обох із такою силою, що можна почути навіть у сусідній кімнаті. Вуха та щоки Хана були червоними, мов стиглі вишні. А Мінхо відчував всередині себе метеликів, які ніяк не могли припинити літати, поки той дивився в очі молодшого. Витримати бажання доторкнутися обличчя Джісона у Мінхо не вийшло, і він ніжно поклав свою долонь на червону щічку Хана, який поволі здригнувся від несподіванки. Але коли Мінхо намагався прибрати свою руку, той поклав поверх свою, та сказав:

- Хьон, я ж все казав тобі пам'ятаєш? "Я сподіваюся, що ми станемо ближчими, ніж є зараз, тому  можеш робити все, що захочеш. Мені буде подобатися все". Все - це все, що б ти тільки не зробив. Я не кажу такі речі кому завгодно...- сказавши ці слова, молодший поволі знову наближався до обличчя Мінхо, а коли відстані між ними вже майже не було, старший запитав:

- А ти точно хочеш цього, Хані? Ти впевнений, що я саме той хто тобі потрібен?

- Так... Я в впевнений, невже... Вибач, хьон. - сказавши ці останні два слова, очі Джісона перестали виблискувати.
Схоже, що молодший не так зрозумів дії та слова  Лі, через що почав віддалятися.  - //Надумав собі лишнього, хах... Цей його погляд нічого не значить, ти не так зрозумів все, Хан Джісон.// - але після цих його дій, Мінхо повернув підлітка назад, та сказав.