Ви питаєте чому я так себе поводжу, «вчителю»?

Розділ VI / Відверті слова

-  Це все через нього? Через Мінгі?.. -  останнє, що промовив Хан, поки не втратив свідомість.

Всі навколо почали ворушитися ще більше. Фелікс намагався підняти Хана, але не зміг. Натомість Мінхо, який сидів поруч із Джісоном, попросив Лікса відійти та сам підняв хлопця. В його очах читалися занепокоєння, страх і турбота. Він переживав за підлітка так само, як і його друзі.

Хьонджін глянув на Фелікса і побачив, як в того починали текти сльози.

- Я думав, до такого більше не повториться. Чому це сталося, чому йому стало погано? – запитав Лі у Хьонджіна, той дивився на нього такими ж самими очима. Вони в обох пам'ятали, яким замученим був Хан на останньому році середньої школи, але причини не знали, хлопець чомусь не хотів розповідати.

- Хто такий Мінгі? Хто він, Хьонджін?

- Я пам'ятаю, що Хані раніше тусив із ним, але подробиць не знаю, мені він теж нічого не казав. - вираз обличчя в обох став ще сумніше.

- Ходімо за тим працівником, він кудись поніс Джісона. - витерши сльози, сказав Фелікс.

Вони пішли за Мінхо, він поклав підлітка у кімнаті, яку замовила їхня компанія.

- Хані, що ж сталося. Чому тобі так неочікувано стало погано? - промовивши це, старший прибрав з очей хлопця волоси та гладив по щоці, - приходь у себе якнайшвидше, я теж хвилююсь.

Після цих слів Мінхо вирішив вийти з кімнати та залишив догляд за Хані його друзям. Це б виглядало досить дивно, якщо б вони побачили, що якийсь лівий чувак, котрого вони не знають, гладив обличчя хлопця, та ще й їхнього друга. Ці думки поїдали розум працівника. Тому він вирішив відволіктись та продовжив працювати.

У цей час Хьонджін та Фелікс наглядали за другом та сподівалися, що він прокинеться якомога скоріше.
Та ось, через хвилин приблизно 30, Хан все ж таки прийшов до тями. Голова страшно боліла, голоси та звуки здавалися Джісону дуже гучними. Одразу ж після пробудження, парубок згадав, що сталося. Йому стало соромно, що він створив такий галас навколо себе. Погляд його став засмученим. Він відчував себе винним за це. А ще постійно гадав, що тепер про нього думає Мінхо. Може він більше не захоче проводити заняття, знаючи, що з Ханом може статися таке.

- Ханііі, ти в порядку? Щось болить, чи може якось незручно? Бентежить щось? - накинувся із запитаннями до нього Фелікс. Хьонджін, який стояв поруч із Феліксом виглядав дуже схвильованим. Лікс дуже сильно переживав за стан друга. Не міг всидіти на місці. В його очах виднілися занепокоєння та почуття провини. Джісон не зміг сидіти та просто дивитись на цей вираз обличчя. На його оченятах з'явилися маленькі сльозинки. Він почував себе винним за те , що нічого не розповів своїм найближчим друзям, найдорожчим людям.