Завдання Диявола

01

Емілі Картер.

Чорна пов'язка поверх моїх очей занурювала мене в ідеальну темінь переді мною. Холодні металічні наручники тримали мої руки зведеннми позаду стільця, не даючи мені змоги ворухнутися з місця посеред кімнати із сірими стінами.

– Зосередься на звуках навколо себе. Втративши один із рецепторів, усі останні  автоматично загострюються. Твої інстинкти в данній ситуації - головне. Нюх і звук тепер твоя зброя і помічники. Зосередься на навколишньому середовищі.

В кімнаті стало так тихо, що усе, що я могла чути був писк в моїх вухах. Настільки темно, що здавалось, навіть якщо зняти тканину з моїх очей я все ще буду занурена в темряву. Раптом човгання по підлозі зліва змусило мене повернутися, даючи мені секундну віру в те, що я зможу щось розгледіти перед собою.

– Добре. Додамо чогось нового.

Повільно я почала прокручувати руку за спиною, лізучи пальцями у задній карман джинсів. Залізо впивалось в мою шкіру, і я впевнена, що пізніше червоний слід на зап'ястях мені гарантовано, але я не мала вибору крім того, як діяти непомітно.

– Що ти відчуваєш?

– Твої цигарки.

– Добре, що ще?

Я нагострила потрібні рецептори, паралельно дістаючи тоненьку шпильку двома пальцями.

– Арахіс? - запитала я, намагаючись звучати зосередженою на його питаннях, а не на діях моїх рук за спиною.

– Майже.

Я нахмурилась, намагаючись впізнати такий знайомий і одночасно незвичний для мене запах.

– Він що, жарений? – запитала я, звівши брови разом під темною тканиною. Сем клацнув двома пальцями в мою сторону, підтверджуючи мою вірність.

– Так.

Я усміхнулась, провертаючи шпильку в отворі на наручниках від чого моє зап'ястя майже звело. Але усі мої дії різко припинились, коли я відчула натиск холодного заліза на мою скроню. Я затамувала подих, почувши звук клацання, що означало заведення курка біля моєї голови.

– Невдала спроба. Знову. Пух, і ти мертва. – сказав Сем, прибираючи дуло від мене.

Я звільнила руки, одразу знімаючи пов'язку з очей і видихаючи у повітря перед собою через поразку. Він підійшов до столу, кладучи зброю на поверхню і розвертаючись до мене.