Експеримент

XV

А у третій касеті:
"-Він дихає.
Той хлопець розплющив очі, поглянув на професора, потім на Хьонджіна.
Професор доторкнувся до його щоки. Хлопець злякано подивився на нього.
Його спустили, вивільнити від тих всіх дротів. Він стояв на місці і зберігав рівновагу.
-Спробуй ходити.
Він спробував пройти хоч кілька кроків, але ледь не впав. Хьонджін його зловив. Хлопець дивився на Хвана безжалісним очима, що йому стало лячно.
Професор взяв того хлопця і допоміг йому ходити. Він був дуже радий, що у нього(не у них) все вийшло, хоч він для цього нічого майже не зробив.
-Вимикай, - сухо сказав до Хьонджіна.
Хьонджін вимкнув камеру"

І є четверта касета:
''-Якщо ти дивишся цю касету, то рився в моїх речах і вже переглянув ті три відеозаписи. Що то було і нащо? Ми створили клона з моєї ДНК, плоті, крові і підсвідомості. Це була помилка. Що сталось? Він не був хорошим, як на відео. В один день на нього щось наїхало і він розгромив все, ледь не вбив професора і зробив мене вразливим. Його тоді зловили і стримували в спеціальній в'язниці. Так, така існує. Думаю, ти щось зрозумів з цього. Не ламай собі голову і взагалі більше не думай про це. Це не важливо..- Хьонджін сидів на стільці.-...Ти думаєш де я? Не згадуй мене більше. Навряд ми колись вже побачимось. Причину тобі я сказати не можу, але не сумуй за мною, - він здається стримував сльози.-...Сьогодні о сьомій відкриється портал, можеш піти в світ. На жаль, я вже не зможу повернути пам'ять твоїм батькам. Не знаю як далі складеться твоя доля, але не ходи темними провулками і бережи себе...Ми ж з тобою так і не помирились. Можливо, коли ти колись глянеш на нічне небо, згадай мене і я явлюсь зіркою. Прощавай.."

-Що? Про що він? Чому він мене лишив? Куди він пішов? Чому він плаче?
Скільки питань, а відповідей він не знає.
Фелікс чекав сьомої, щоб вийти в світ. Він точно знає в кого спитати. Нарешті він дочекався.
-Ей, виходьте. Ви ж були тут того разу.
З тіні вийшов один чоловік в капюшоні.
-Ти дуже хоробрий. Нащо прийшов?
-Де Хьонджін? Що з ним?
-Однією ногою він в світі живих, а іншою..
-Що? Що сталось?
-Відповідь ти сам знаєш.
-Ні.....Його клон?
У відповідь мовчанка.
-Де він?
-За інформацію треба платити.
-Що завгодно.
-Твоє життя.
-За одну тільки інформацію? Якщо ви його ще й врятуєте, тоді віддам своє життя.
-Які ж ви обоє однакові. Готові життя один за одного покласти. Я такого ще не бачив. Навіть закохані парочки  не були готові на таке, - сказав пожиратель.
-Будь ласка, врятуйте його.

-Ти ще не здох? - Сем вдарив Хьонджіна по щоці.
-Не.до.чека.єшся.
Хьонджін тримається при житті з останніх сил. Хочеться вже все відпустити, але він ще тримається. Він має надію, що ще щось зможе змінити.
-Скоріше за все це твій останній день, останні хвилини.
-Ти..витягнеш сили..але.я.житиму..
-Якщо підеш на поправку. Це навряд. Ти виглядаєш не дуже. А щее..ти хворий. Професор це прорахував у ході експерименту. Мені хвороба не передалась. Томуу, ти так чи інакше помреш.
-Від неї.можна.вилікуватись.
У відповідь насмішка.
-Ти в цьому впевнений?
-Всеодно.я ще трохи.проживу.
Хьонджін відчуває незрозуміле відчуття. Йому стає трохи краще?
-Затягни розмову, - почулось в Хвана в голові.
-Правильно, не втрачай надію.
-Чому ти такий? Що ми такого поганого тобі зробили?
-Ти нічого. А ти бачив як до нас ставився професор. Ми йому не діти, він нас не любив. Це ти дурень в це вірив, а я..Я розумніший і пішов проти нього, щоб він не командував. Ми йому не потрібні. Ти йому не потрібний.
-Ніби я.без тебе не.знаю.
-Тоді чому ти його слухаєшся? Сильно прив'язався? От всьому твоя головна помилка: ти швидко звикаєш до людей, а потім, коли вони тебе кидають, страждаєш..Хіба ти виглядає, як зразковий брат? Я навчився на твоїх помилках, а ти ні.