Сонце, ти мій(В Процесі🖤)

вічно

Х- збирайся, поїдемо в лікарню
Ф- може не треба) до нього підійшов Мінхо та положив руку на плече
М- треба Фелікс, треба. Ладно давайте я пішов.
Х- ага давай, якщо що я на зв'язку.
Ф- пака.

Потім Мінхо вийшов з кабінету. За ним вийшли і Лікс з Джином. Спустившись всі перехожі так само вітались з Містером Хваном. Сівши в машину вони поїхали в лікарню. Їхали вони хвилин 25. Хлопці приїхали, припаркувалися та зайшли в лікарню. Їхали вони мовчки, коже поглиблений в своїх думках. Фелікс думав чому ж йому схотілось поперти його в лікарню, можливо злякався що підхопить якусь заразу. Але насправді Джинні
хвилювався за його побої тож віз їх перевірити. Вони піднялись на 3 поверх та підійшли до кабінету 317. Біля його сиділо лише подружня пара похилого віку.

Х- вибачте що турбую, але лікар Кі тут приймає.
Ж- (жіночка) та тут але він вийшов.
Х- а дякую) вони з Ліксом присіли на диванчик біля дверей. Через 3 хвилинки мимо них проходить лікар.
Л- о містере Хване, Вітаю, щось трапилось?
Х- та ні ми почекаємо, прийміть будь ласка цю пару.
Л- так звісно, шановні проходьте. Вони зайняли не багато хвилинок 10 а після лікар Кі попросив пройти в свій кабінет.

Перенесемось пізніше. Хьон водив Фелікса по кабінетам, як мати своє дитя. На щастя Лікс був здоровий, але єдина проблема - дитяча травма, та побої. Для ран дали мазь та сказала не сильно напрягатися ц робити перев'язки. З травмою дещо гірше, через це йому трішки страшно їздити автомобілями. Так Хьонджин бачив як хлопець нервував коли вони їхали. Та з'явився страх голосних криків і піднімання руки. Повернемось до них.

Вони вийшли з лікарні. Молодший трішки стомився але вигляду не подав. Навпроти неї був мегамаркет тому вони пішли до машини положили непотрібні речі і пішли в середину. Спочатку вони пішли до відділу гігієни. Купили зубну щітку, шампунь та інше. Після направились продуктовий відсік. Йонбок ніколи не був в таких великих маркета, можливо, лише в дитинстві, і то вже не пам'ятає. В них був візок, возив його молодший, завжди мріяв. А спереду ішов Хван закидаючи потрібні продукти. Так і пройшла майже година. Хлопці стомлені але задоволені з пакетами відправились в машину. Молодший ніс одного пакета, а старший два, і ще просив віддати третього ніби під приводом,, ти такий маленький і худенький віддай в то ще впадеш. От прийде час і я тебе відгудую,, на що Лікс лише сміявся. Вони запакували пакети в багажник і відправились в додому. Дорога зайняла пів години, було б швидше але восьма година вечора, люди їдуть з роботи і пробки. І то на щастя, мабуть, Фелікс ще на пів дорозі заснув і так мило сопів що старший розложив спеціально для нього сидіння.