М,х- ми джисона з дому виганяєм
Д- всмислі
Ф і Х- ахахаххахахаах
Д- чо ржеш
М,х- ахах ладно Фелікс пам'ятаєш ви з Соні працювали і збирали гроші щоб кожен міг з'їхати.
Ф- ну
М,х- в мене і чоловіка з'явилися проблеми з роботою, тож нам потрібно переїхати
Ф- стоп, що? Куди, наскільки?
Д- да не переживай ти так я остаюсь
М,х- ми їдемо в Каннин, не знаємо на скільки, але на довго. Там квартиру ми вже купили, а Сону тут дивимося будиночок на окраїні. А сьогодні ходили забирати документи.
Ф- ого, зрозуміло. А Джисоні вже в нас великий буде сам жити хаах
Д- ну а ти шо думав
М,х- ем Міст..
Х- можна просто Хьонджин
М,х- добре, Хьонджине можна тебе?
Х- так звісно
Вони підійшли:
М,х- слухай Хьонджине, не буду тянути. Ти ж знаєш історію з не справжніми батьками Фелікса і про те що його мачуху вбили?
Х- ну
М,х- його отчим підозрює Фелікса і шукає адже після того як пропала його жінка за нею і він. Спочатку він прийшов і шукав його в нас і приставав до Джисона. Потім по п'яні ходив до його на роботу. В нас були проблеми з роботою ми і так в планах були переїхати а Сона залишити тут в цьому районі. Тож коли він почав приходити до його і за шкірку тепти щоб той сказав де його друг, а той і сам незнав. Я не знаю що в вас там сталось, якщо потрібно то самі розповісте. Але прошу, захисти Фелікса від тої сволоти, він мені тепер як другий син.
Х- не переживайте, він його не троне.
М,х- дуже тобі дякую) але тільки не говори йому про це, він як взнає що це через його ми переїжаємо, він собі цього не пробачить, його характер дуже м'який, і подавлений через це нестерпне життя в дитинстві, тож він завжди винить себе...
Х- Тітонька Хан все буде добре, я вам обіцяю.
Поки вони говорили хлопці вже обмінялись номерами та соцмережами. Мама Хан і Джинні повертаються.
Х- що ж Ліксі йдемо
Ф- а так точно йдем) Соні я тобі ввечері напишу.
Д- окей буду ждати
М,х- бережіть себе, хлопці.
Вони розійшлись, Джисоні з мамою пішли до директора а Хьонлікси на вулицю, др машини.
Х- ліксі а хто це був?
Л- коли мене всиновили з мене завжди іздівались, але потім до мене підійшов хлопчик і простягнув мені руку коли я сидів на земні з побитими руками і ногами. Це був Джисон, відтоді ми стали дружити. Він жив навпроти мене тож чув всі п'янки і часто запрошував до себе переночувати. Між нами всього різниця один день. Та жіночка це його мама - Хан Син Хо, вона завжди приймала мене, я відчував себе бродячим псом якого покинули а вони добрі люди які прихистили мене. Я їм дуже вдячний за все, вони хоть трішки розрядили моє життя любов'ю) на його лиці була посмішка, хоть і маленька проте така щира що може зарядити теплом все навкруги. Цей хлопець і справді Сонце... яке Хван хоче зробити яскравішим і щасливішимЧастина маленька і не дуже цікава просто писала дуже сонна. Не думаю що фф цікавий, мабуть його буду писати тільки через те що придумала цікаві моменти на майбутне. Продовжувати?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце, ти мій(В Процесі🖤)
FanfictionФігушки😁 короч фф про хенликси, минсони і остальні ( планую великий, але то вже як нерви скажуть🤝)