Мій захисник Лі Мінхо( Завершенно❗)

//4// Зустріч з ти незнайомцем який мене врятував

Ми поселились в наш будинок він був цималий , явно більше ніж придидущий. Був другий поверх і моя кімната . Я зразу ж пішов заселятись , Стіни були в моїй кімнаті сірі , велике вікно , шухляда , шафа і двухспальне ліжко , ааа це просто рай . Джисону уже було комфортно і він не жалів що він переїхав із міста в якому він прожив все дитинство.
Коли він все розклав він впав на ліжко в телефон і заснув .
Він проснувся від криків мами яка кликала його їсти . Джисон прокинувся і спустився на кухню .
//Вони всі повечеряли//
- Дякую мамо і тату за вечерю я піду до своєї кімнати .
- і да Хан не забули що ти завтра ідеш до своєї нової школи
- а точно добре , пака
- добре , добраніч - сказали мама і тато сину.
Джисон зайшов до своєї кімнати
І навалившись на ліжко Джисон заснув.
//Настав ранок //
8:35
- Джисон ти уже встав ? Кричить з кухні мама.
- Джисон!?
- ДЖИСОН!
-А а що мама? -сказав сонно я
- ти чому не вдітий і не зпускаєшся до сніданку.?
- Я-я
-нічого не хочу чути вдівайся і в школу. - сердито сказала мама.
- добре - відповів я
Джисон переодівся та спустився на кухню , він по снідав та пішов
- удачі тобі в новій школі - сказала мама
До неї і відкликнувся тато - да сину удачі.!
По дорозі до школи я все думав про того хлопця якого звали Мінхо , добре що хоч ім'я спитав свого героя.
І тут під виходом до школи я в таранився в щось а точніше в когось , це був брюнет з каріми очима високого росту.
- ей ти під ноги дивись - сказав він .
- я не винуватий що ти там ішов , я тебе не побачив. Відповів йому я , я даже сам в шоці був що так йому сказав .
- слухай ти недоволе гуркнув він , і на мене вже замахнувся він ......
Я змирився але ...
Тут хтось знову мене врятував від побоїв .
і тут хтось сказав .
- Ще раз до когось полізеш , тобі кришка. , І вже той хлопець удар його.
І він втік.
Я розплющив очі і був просто в шоці.
Це був він , той гарний світло волосий блондин , який врятував мене в той раз , і це був Мінхо.
- О ми знову зустрілись.- сказав він
- Т-так. - відповів ще не відійшовши від невеличкого шоку я .
- здивований?! А чому ти тут? Перевівся? Задав питання Мінхо.
- Так я переїхав з іншого міста сюди .
- ііза школи ? - турботливо сказав він.
- ні просто татові потрібно було тут на роботу .
- а зрозуміло, вибач
- нічого .
- а можеж ще раз нагадати як тебе звати ? 😅
- так мене Хан.
- а мене Мінхо .
- я пам'ятаю.- сказав я
- ти мене ще пам'ятаєш?😳здивовано спитав він
- так .
//Дзвінок на урок//
- ой уже дзвінок нам пора - сказав Мінхо .
- пака. -відплвів йому я.
*Як надалі виявилось він ще вчився зі мною в одному класі .
- ок яка не сподіванка, ти зі мною будеш вчитись в одному класі?!- сказав блондин.
- напевне 😅- відповів йому я .

Вибачте за те що фф зараз такий маленький просто у автора немає ідей !.
Я постараюсь зробити і викласти проду до 20 червня може раніше може пізніше!
Ще раз вибачте .І дякую хто читає мі фф
А ОСОБЛИВО ДЯКУЮ - I_love_stray_kids143

//534//