Мій захисник Лі Мінхо( Завершенно❗)

//14// Але життя розпоpядилось по інакшому

І ось вони уже стоять у дверей лагерю і Хан крикнув :
- НАС ЧЕКАЄ ВЕСЕЛЕ ЛІТО!
А інші повторили його слова :
-НАС ЧЕКАЄ ВЕСЕЛЕ ЛІТО!.

Тут брама відкривається та їх зустрічають вожаті лагерю :
- Всім привіт мене звати Намджун а це мій Джин помічник , ми ваші наставники .
- проходить ласкаво просимо - лагідно сказав Джин .
Всі пройшли та їх розділили по кімнатах .
- і так добре зараз ми вас розділимо по парах і ви підете в кімнати. - сказав Джин.
- Хан і Мінхо в кімнату номер 5 , Хьонджин і Фелікс в кімнату номер 4 ,
Синмін і Чонін кімната номер 3 ,
Чанбін і Чан в кімнату номер 2 .
- так все всі зрозуміли?
- Так : відповіли всі .
- добре розходимось і розкладаємо речі , сьогодні відпочиваєм а завтра в 7 на зарядку - сказав Намджун
Всі розійшлись по кімнатах і почали розкладати речі Хан з Мінхо вже спокійно сіли на ліжко бо закінчили і в їх кімнату вривається Фелікс і каже- Намджун сказав що сьогодні в 9 годин щоб всі вийшли до багаття ми будем жарити маршмелоу і розказувати історії і втік хлопці подивились на годиннику було 19:30 вечора . Ну якраз година і треба іти
Вони пішли прогулятись і ось вже на годиннику 21:00 і вони різко пішли до багаття та сіли там їх вже чекали Намджун і Джин пішли за пакетами а хлопці розсідались по колу ну і звісно Хьонджин біля Лікса , Хан біля Мінхо , Синмін біля Чоніна а Чанбін біля Чана .
Ось уже ідуть Намджун та Джин з шампурами та пакетами .
Вони дістали звідти печиво маршмелоу шампури , та цукерки
Всі розіпрали по шампурах та поклали печиво та маршмелоу. Почали вони розказувати історії хто які знав і зональності і міфи , легенди .
1:30
Так уже пора лягати завтра в 7 на зарядку та розійшлись по палатках .
Пройшло уже 7 днів а точніше тиждень як вони всі в лагері , Мінхо весь цей час дивився на Хана любовними очами а тобто він його любив ( він його полюбив ще з першого погляду з того часу як він його врятував ) а Хан що Хан правду кажучи теж любив його , а один раз він з Ханом гуляв в ночі .
Надворі було темно тільки зорі на небі світили , а вони ішли темною стежиною , Мінхо пинав камінчик і по його лицю було видно що він хоче щось зказати але обдумує чи треба . І тут цю тишу обірвав голос Мінхо :
- сьогодні місяць такий гарний !?
Хан трішки промовсивав і сказав :
- я тебе теж - соромно і тихо сказав Хан Мінхо підійшов до нього та поцілував поцілунок був пристрасним та ніжним а їхні пальці зплітались один в одне , Хан відірвався від поцілунка і хапаючи повітря сказав :
- пішли уже в лагерь а то зовсім скоро ранок . І ось так вони почали зустрічатися ( вибачте що зовсім не понятно і так скоро просто я не знала куди впихнути тещо вони будуть зустрічатись і сцену з потілунком я не знала як описати просто в такому по правді кажучи не розбираюсь тому це ми пропустимо а так читаєм далі .) Але сталось тещо ніхто не очікував.
Був гарний сонячний день всі семеро друзів веселились сміялись .
А тут до воріт лагеря підїжає біла велика машина . Двері відчинилися та з машини виліз високий пристойний , в елегантному чорному костюмі чоловік а за ним і жінка в довгому розкішному вечірньому плаці . Намджун і Джин переглянулись та підійшли до пари ,
- доброго дня місіс та міс що вас сюди привело? - любезно обізвався Намджун.
- у вас же в лагері зараз перебуває Лі Мінхо ? - та представили його фото - сказала жінка .
- так.. - з нерозумінням зказали двоє.
- от і славно відведіть нас до нього .- сказала жінка з чоловіком
- а навіщо він вам ? І ким ви йому приходитесь?
-ми його батьки приїхали забрати його
- ну добре пішли ...
Вони пішли в сторону хлопців які ще не знали що їх чекає біда....