Бути серцеїдом у фільмі жахів

Розділ 29. Колодязь

На ліжку в метрі від Су Міня, Дзян Юньхво і Чень Сінджов нічого не підозрювали.

Оскільки в трьох кімнатах було всього три ліжка, а Джао Мін'я і Чень Юсінь використовували одне з них у своїй кімнаті, вони спали на двох ліжках тут.

Су Мінь також не знав, чому йому дозволили спати одному.

Але, на щастя, вони спали окремо. Інакше було б важко пояснити, якби Чень Су знайшли.

Не почувши його відповіді, Чень Сінджов почекав кілька секунд і запитав знову: «Су Міне, ти спиш?»

Су Мінь відповів: «Ні, мені вже краще, просто трохи сонний.»

Чень Сінджов: «Гаразд. Йди спати.»

Су Мінь перевернувся. У темряві здавалося, що поруч з ним нікого немає, але там дійсно хтось був.

Су Мінь також не міг його розгледіти.

Він прикрив рот ковдрою і прошепотів: «Ти не маєш де переночувати?»

Як великий майстер, який міг відлякнути навіть сукню-ліхтар, потрапив у ситуацію, коли йому довелося тіснитися з ним?

Чень Су дуже сумлінно пригорнув його до себе.

Су Мінь — людина, і температура його тіла в нормі. Це була повна протилежність привиду, і було таке відчуття, ніби він тримав пляшку з льодом.

Чень Су і він лежали обличчям один до одного на відстані долоні. Він навіть міг відчувати його дихання.

Але Су Мінь цього не знав.

Чень Су відчував, що він схожий на маленького звіра, який дивиться в його бік розфокусованими очима.

Нешкідливе звірятко, яке водночас було дуже цікавим.

Чень Су хотів доторкнутися до нього, але відчував, що це, мабуть, розсердить Су Міня, тому не рухався. Він ліг перед Су Мінем і сказав: «Я хвилювався, що ти боїшся.»

Су Мінь перевів очі.

Оскільки цього разу він був надто близько, Су Мінь нарешті відчув, що обличчя Чень Су було прямо перед ним. Він незручно відступив.

Він прошепотів: «Я не боюся.»

Су Мінь не боявся фільмів жахів. Це також було причиною, чому він вирішив пережити фільм жахів.

Ніхто не народжується без страхів. У нього вони є, але менше, ніж в інших.

Су Мінь не знав чому. Можливо, це було пов'язано з його дитячим досвідом, а можливо, з його родиною. Він відчував це відтоді, як подивився свій перший фільм жахів дуже давно.