Бути серцеїдом у фільмі жахів

Розділ 30. Брехня

Дядько Хе зник.

Чень Сінджов сказав: «Ходімо назад. Тут небезпечно.»

Вони рідко бачили тут остров'ян.

Навіть сліпа бабуся, яка жила тут раніше, зникла. Вони не знали, де вона. Якби вони знали, Су Мінь неодмінно пішов би її шукати, щоб поставити їй кілька запитань.

Су Мінь стишив голос: «Я хочу поглянути на те місце, де ми були вчора ввечері.»

Чень Сінджов перепитав: «Хіба ми вже не знаємо, що там сталося?»

Су Мінь похитав головою: «Я хочу знати, звідки там жаби, і чи це ті самі жаби, що були у вчорашній ямі.»

Цього разу вони пішли всі разом.

Це місце все ще знаходилося на деякій відстані від ями біля пляжу, але воно було дуже близько до схилу, і це не зайняло у них більше кількох хвилин.

Земля була засипана ними минулої ночі, але все ще можна було побачити явні ознаки того, що її перекопали.

Важливішим було те, що вони не повністю засипали всю шкіру. Частина її була оголена, і на поверхні можна було побачити зелені водорості.

Вони були дуже схожі на маслянисті зелені водорості в ямі.

Джао Мін'я здивовано промовила: «Це справді з ями.»

Вона чітко пам'ятала, що бачила зелену маслянисту поверхню води в ямі, яка була вкрита зеленою травою і водоростями. Шкіра жаби була забарвлена нею, що свідчило про те, що вона вилізла саме звідти.

Можливо, саме тоді жаба відкрила свої два ока.

Джао Мін'я відчула огиду. Невже всі люди тут мають такі дивні примхи? Навіть якщо ви їсте жаб, чому ви їсте їх у такий огидний спосіб?

Су Мінь замастив шкіру жаби брудом, і вони пішли геть.

Коли вони йшли, він сказав: «Коли ви вчора пішли в море, я знайшов у ямі одяг і кістки, тож я думаю, що там є тіло.»

Інші недовірливо запитали: «Що?»

Чень Юсінь не знала, як реагувати: «У тій ямі було мертве тіло, і я мало не впала у неї…»

На щастя, вона лише спіткнулася і не впала всередину. Сама думка про це була жахливою.

Дзян Юньхво раптом поставив запитання: «Тож цей острів може бути заповнений мертвими тілами.»