Бути серцеїдом у фільмі жахів

Розділ 128. Обійми

Але оскільки він заздалегідь знав, що це Цінь Му Їнь, це було не так вже й погано.

Су Мінь махнув рукою і запитав: «Чи є якась різниця між тим, що ти бачиш під цим кутом, і тим, що ти бачиш знизу?»

Цінь Му Їнь сказав: «Це трохи страшно.»

З його позиції все було перевернуте, тому що його голова дивилася униз, догори ногами. Внизу було темно. Хоча Су Мінь стояв під деяким світлом, це все одно виглядало трохи моторошно.

Цінь Му Їнь відчував, що якщо він продовжуватиме дивитися на цю сцену, то, ймовірно, ночами йому будуть снитися кошмари.

Су Мінь озирнувся на темний коридор. Потім він повернувся назад: «Гаразд. Ти можеш встати.»

Цінь Му Їнь слухняно підвівся.

Ся Хе Їнь запитала: «Є щось особливе?»

Цінь Му Їнь похитав головою: «Все нормально.»

Су Їн потерла підборіддя: «Тоді це означає, що людина, яка дивилася раніше, дивилася на нас, а не на щось інше.»

Вона не знала, навіщо комусь шпигувати за ними. Вони й так щодня бачили їх на кораблі.

Зрештою, такі речі, як слідкування, зазвичай трапляються, коли вони не знають про це. Якби не Су Мінь, який помітив це, вони б, мабуть, не знали про це до самого кінця.

Від цих слів у неї пробіг мороз по шкірі.

Су Мінь піднявся сходами. Вони всі сіли за стіл. Більше нікого не було, всі розважалися на вулиці.

Крізь матове скло можна було невиразно розрізнити їхні постаті.

«Так страшно. Він так швидко втік. Хто при здоровому глузді буде шпигувати за нами? Вони, мабуть, божевільні.» - Цінь Му Їнь не міг не поскаржитися. - «Я майже до смерті перелякався.»

Кому в біса захочеться бачити, як на тебе витріщається голова догори дриґом?

Су Мінь сказав: «Нічого не поробиш. Ми їх не впіймали.»

«Не говори про це більше. У мене мурашки по шкірі.» Ся Хе Їнь не бачила голову чітко і бачила її лише мигцем: «Треба спробувати знайти, де той вхід.»

Су Їн промовчала і вказала на щось.

Су Мінь пішов за напрямком її пальців. Коротко стрижена жінка та очкастий чоловік середнього віку розмовляли. Час від часу вони перезиралися.