Бути серцеїдом у фільмі жахів

Розділ 96. Звіт

Почувши запитання Су Міня, Фан Шу Дзюань зробив паузу.

Він озирнувся навколо і сказав: «Якщо це не в'язниця, то що це може бути? Щось на кшталт тих дослідницьких інститутів, які ти бачив у фільмах, де нас замикають, дивляться, хто проживе довше, а потім дають велику суму грошей в якості призу тому, хто виживе?»

Су Мінь здивувався: «У тебе дуже багата уява.»

Чесно кажучи, такий варіант теж був можливий, але якби це було правдою, то не всі вони змогли б дожити до кінця. Має бути щось інше.

Фан Шу Дзюань посміхнувся: «Я дивлюся багато фільмів.»

Їнь Дзе тицьнув пальцем у свою їжу і сказав: «Це марно, навіть якщо ми знаємо про це. Ми не можемо втекти.»

Су Мінь обернувся: «Ти дуже песимістичний.»

Хіба чоловіки-протагоністи в таких фільмах не повинні бути сповнені життєвих сил і надії?

Їнь Дзе був зовсім іншим героєм, ніж ті, з якими йому доводилося зустрічатися. Від самого початку, окрім першого дня перебування Фан Шу Дзюаня тут, він не був дуже емоційним.

Почувши це, Їнь Дзе підняв очі. Він раптом змінив свій вираз обличчя на збуджений і вигукнув: «Ми обов'язково втечемо! Ми переживемо це!»

Він підняв руку і зробив підбадьорливий жест.

Су Мінь: «…»

Фан Шу Дзюань, що сидів навпроти нього, на мить був приголомшений. Він з усіх сил стримував сміх, прикриваючи губи кулаком.

Їнь Дзе повернувся до свого звичайного безвиразного обличчя: «Як тобі це? Наповнений життєвою силою? Наповнений енергією?»

Су Мінь не знав, що сказати.

Оговтавшись від сміху, Фан Шу Дзюань сперся на стіл і сказав: «Їнь Дзе, ти такий милий. Чому я не помічав цього раніше?»

Їнь Дзе повернувся до нього: «Це ти милий. Вся твоя сім'я мила.»

Фан Шу Дзюань знову почав сміятися.

Цей сміх лише змусив Їнь Дзе відчути сором. Він поплескав себе по верхній частині тіла і подивився на нього, перш ніж продовжити їсти з яскраво-червоними вухами.

Су Мінь відчув себе так, ніби його раптово нагодували собачим кормом¹.

¹ — будь-який акт близькості між парою, який відбувається на очах в інших.