Бути серцеїдом у фільмі жахів

Розділ 22. Морепродукти

Хтось стукав зсередини стіни. Страх, який приносила думка про це, можна було порівняти з думкою про те, що хтось стукає ззовні.

Джао Мін'ю і їх розділяла лише стіна, тому, щоб обидві сторони могли почути стукіт, він повинен був йти зсередини стіни.

Але в стіні не може бути когось живого.

Це здоровий глузд. Навіть якщо там була жива людина, вона б уже померла.

Хоча Су Мінь відчував страх, він натренував своє серце попереднім досвідом в іншому фільмі жахів. Він сказав: «Це йде зсередини.»

Чень Сінджов сказав: «Я подивлюся, що там всередині.»

Це була страшна думка.

Су Мінь зупинив його і прошепотів: «Там дійсно щось може бути, але я пропоную поки що не турбуватися про це. Подивімося на це завтра вдень.»

Що б ви не робили вночі, це небезпечно. Буде безпечніше робити це вдень.

Фіранки на вікні були запнуті, і тепер ніхто не наважувався відкрити їх, боячись, що ззовні щось є.

Чень Сінджов кивнув: «Гаразд.»

Насправді він також не наважувався цього зробити. Побачивши спокійний погляд Су Міня, він відчув себе трохи заспокоєним.

Коли хтось панікує, легко змусити панікувати всіх інших.

Після того, як він повернувся на ліжко, стукіт у стіну продовжувався. Потроху здавалося, що він стукає в їхні серця.

Чень Сінджов надіслав Джао Мін'ї повідомлення, в якому попросив її не хвилюватися, закрити вуха і спати.

Су Мінь лежав у ліжку із заплющеними очима, але думав про "Університетський трилер". Цього разу це було справді досить небезпечно.

Минулого разу йому допомагав Дзін Сянь, який з'являвся майже щоразу, коли він стикався з чимось небезпечним.

Цього разу він залишився сам.

Су Мінь не міг не згадати той день, коли він вийшов з кінотеатру жахів. На сходах Дзін Сянь назвав йому своє ім'я, але він не знав, чи це було його справжнє ім'я, чи ні.

Він зайшов в Інтернет і почав шукати його, але в результатах пошуку з'явилися інші люди.

Можливо, він був просто персонажем, створеним у фільмах жахів. Зрештою, він залишив йому лише ім'я Чень Су.