Табір 2

Образа П'ятого та перекур

Номер Чотири задоволено поїдав смажену картоплю зі своєї тарілки, час від часу навіть вмудряючись прицьмакувати, через що Бен починав ступити брови. Його дратували такі звуки зі сторони Сеанса й він навіть неодноразово робив зауваження своєму братові, але кучерявий щиросердно плювати хотів на це. Зараз його увага була прикована до уже майже пустої тарілки із бульбою, адже овочі він з'їв одразу ж. Надто любив їх, але не так сильно як сигарети.

- Бені, - звернувся Клаус до Шостого, дожовуючи останній шматочок картоплі, - я ж знаю, що ти найкраааащий брат на світі

Азіат закотив очі та, цокнувши язиком, повернувся до хлопця:

- чого тобі треба?

Сіроокий не надто, проте повільно піднявся з-за столу і, підстрибуючи, наблизився до Номера Шість, який скептичним поглядом слідкував за ним, склавши руки на своїх широких грудях.
Декілька секунд тому шарлатанові закортіло вийти на двір та закурити.. але самому було якось, ну, не те. Бен точно би відмовився. Весь такий правильний мамин хлопчик, який має щось спільне із серйозним перфекціоністом. Тому кандидатура його друга, що піде з ним за компанію ідеально підійде для Лу.

- помиєш мою тарілку, - швидко протараторив Четвертий та змився із кухні настільки швидко, що азіат навіть нічого за перші 15 секунд нічого й не зрозумів, тільки коли Сеанса й слід простиг, він турнув ногою.

- ТРЯСЦЯ ТВОЇЙ МАТЕРІ, КЛАУС!

Кучерявий нісся зі всіх ніг до загальної спальні. По суті це була цілком оправдання назва, проте, звучало якось дивно. Загальна спальня. Перше, що спало на думку - так це бордель у якому все і одразу з усіма. Він навіть тихо посміявся з цього та з ноги відкрив двері.

- П'ятиииий, - Номер Чотири підбіг до друзів та швидко схопив шатенку, перекидаючи її собі через плече, - я заберу її у тебе на не на довго

І так само, як і у війшовши до кімнати, він жваво покинув її, але уже із дівчиною на плечі. Лице Номера П'ять треба було в ой момент тільки й бачити: брови задерт догори, очі, наче 5 копійок, а його зіниці зменшені докрапки від ручки, уста піджаті й перекривлені. Він явно не очікував на таке, тому залишився ще декілька секунд лежати на місці.

- ти шо дієш? - почала обурюватися вона, подавляючи у собі хвилю сміху

У коридорі, перед самими дверима, з'явилося блакитно-біле сяйво, з якого виліз, так, саме виліз, Таймер. Тепер його обличчя кардинально відрізнялося від того яке було в той момент, коли Клаус "цупив" у нього сірооку. Темні брови були нахмурені й зсунуті до переднісся, його очі перейняли темні відтінки, та, навіть, здавалося, що із них от-от і вискочать блискавиці.