Вороже Серце. Душа Токіо. Том 1

Ця весна приносить щастя

Шатенка йшла вулицями, проте зупинилася біля чергової багатоповерхівки та зайшла на майданчик. Вона сіла на гойдалку та просто задумалась, що їй знову довелося витягувати довбану кулю. Давно ж вона таке не робила.
В голові крутилися згадки про те як це було вперше. Але з роздумів її витягли якісь голоси. Вона озирнулася та помітила як 3 хлопця розмовляли з якоюсь білявкою, в якої досить коротка зачіска, проте груди, що були дуже помітні з-під топу видавали стать.
Зважаючи на тон голосу хлопаків вони точно не бажали дружити з дівчиною.
Здається вже йдуть погрози.
Тому зеленоока піднялася та підійшла до них.

—Яким тоном з дівчиною розмовляєш?

—А тобі яке діло? Йди куди йшла, чергова шлюха

—Не варто лізти, я сама — блакитноока стисла кулаки.

—Бачу — з нетерплячки вона першою вдарила ногою в скроню того хлопця, що заговорив з нею.

Від білявки не довелося довго чекати подібного – вона добряче вмазала кулаком іншому. А тоді вони вдвох подібним ударом вирубили 3-го. А вона не погана.

—Хороший удар — зеленоока привітно посміхнулася.

—Дякую, проте я могла сама впоратись

—Я хотіла перевірити

—Тебе як звати?

—Крилатий Демон для малознайомих, а так то Женя. Глава 11-го покоління «Чорних Драконів» та «Токіо Манджі», а ти хто?

—Сенджю, поки тільки боєць, а ти виходить фантастично крута

—Звісно. До речі вже пізно, може тебе додому провести?

—Чудово, якраз краще познайомимося — білявка попрямувала вздовж дороги.

—Шик. То скільки тобі років? — шатенка за нею.

—14, а тобі?

—Майже 16

—А виглядаєш на 13

—Це комплімент?

—Думай так — вона посміялась.

—Добре. То розкажи про себе, не кожна дівчина вміє битись, по собі знаю

—Ну це сталось випадково, брат запропонував битися у його бійцівському клубі, а я на приколі погодилась

—Отже маєш брата?

—2-х, але з Санзу ми не спілкуємося, проте я в цьому винна, через мене він змінився