Крок до мрії

1

*Середня школа
-На що ти взагалі здібний?! Тільки те і робиш, що в очі пригаєш! Піди і прояви себе в чомусь розумному! - кричить жінка на сина.
-Пішов у кімнату швидко і щоб я тебе не бачила! Гівнюк малий.

Хлопець з високо піднятою головою і люттю в погляді розвернувся і пішов до своєї кімнати. Але як тільки зачинив двері, одразу сльози ринули з очей, руки почали трястися і гнів на весь світ почав душити мізки.

-За що? За що мені це все, чорт забирай?! - роздратовано шипить, відтягуючи волосся на голові.
-Чому я це повинен слухати? Я не можу так жити, - схлипує, прикриваючи обличчя руками.

Хочеться... Як хочеться стерти себе з лиця Землі... Як хочеться полегшити життя іншим і знищити своє... Дуже хочеться. Руки чешуться.

-Слабак! - б'є стіну поряд із дзеркалом.
-На стільки боягузливий, що не можеш навіть порізатися. Ще б пак! Бридко від самого себе, - скривився і повернувся до кімнати.

Ще з молодшої школи омега терпів подібні слова у свій бік, задавався питанням «для чого мені взагалі дали життя?» доводі часто через те, що не міг нікуди подітися від докорів матері про те, що він нікчемний.

У школі був тихонею, друзів не мав, бо й так було непогано. А навчався на середні бали. Поганих оцінок ніколи немав, але матері було цього недостатньо і на кожну «8» у щоденнику, сварила хлопця. Про те, як він робив уроки, що всі лінійки були поламані, зошити розірвані і тому подібне, він навіть згадувати не хоче.

З матір'ю загалом стосунки мав непогані, якщо порівнювати з тим, що з батьком узагалі не спілкувався. Вони жили як у гуртожитку, тільки там сусіди спілкувалися.
З часом, коли хлопець підріс і навчався в старшій школі, мати втратила до нього інтерес зі своїми сварками, бо змінила роботу і не мала ні часу, ні сил на це.

*Старша школа. Останні тижні навчання.
Омега друзів так і не мав. Був там один, Кім Техьон, причепився і постійно балакав щось до нього. Хлопець сам по собі дуже активний і постійно намагався розважати Пака, просив, щоб той перестав бути таким хмурим і закритим. Але омега не міг його до себе підпустити. Постійні сварки від мами зробили своє і для хлопця тепер відкритися комусь - велика проблема.

-Чімін~а! - обурюється Техьон.

-Що тобі треба? - видихає Чімін.