Крок до мрії

5

-Привіт. Мама не надокучала?

-Ні, втомлена вчора прийшла.

-Чудесно. Отже, ми сьогодні займаємося.

-Я не знаю, чи з цього вийде щось.

-Побачимо. У любому випадку, спробувати варто.

-Добре. Ходімо.

-Доброго ранку, учні. Сьогодні урок вам буде проводити стажер. Знайомтеся, Мін Юнгі, - Чімін піднімає голову так різко, що аж шия хруснула.
-До кінця навчального року Юнгі-ши буде стажуватися в нашій школі. Прошу поваги до вчителя.

-Дякую. Я старший за вас на декілька років, тому можете звертатися до мене просто на ім'я. Але мені потрібна ваша увага та зацікавленість у предметі. Якщо ви будете вести себе, м'яко кажучи, неналежно - матимете наслідки, - говорить до учнів, оглядаючи клас. Його уважний погляд Чімін на собі не зловив, бо витріщався тоді на Техьона.
-Зараз я буду називати вас по списку, а ви підводьтеся. Так і познайомимося, - дивиться на список учнів.
-....... Пек Да Уль. Добре, сідай. Пак Чімін, - омега сидить із опущеним обличчям.
-Чімін? - Пак підіймає на нього погляд.

-Пробачте, учителю, - встає поряд із партою.

-Нічого, продовжуємо. Сідай, - омега дістає телефон і пише сповіщення другу.

/////////
-Те, рятуууй 😰

-Та чого ти? Він тебе навряд чи впізнав.

-Ти смішний? Він витріщається на мене.

-Ти вже згадав, що ви виробляли тоді на вечірці?

-Ні, Те. Не згадав і..
////////

Омега не дописав речення, але відчув, як хтось нахилився до його вуха.

-Пак Чімін, після уроку залишаєтеся в кабінеті. Телефон, будь ласка, залиште на учительському столі. Він вас відволікає, - бархатистим строгим голосом сказав Мін і продовжив урок. Омега постарався взяти себе в руки, встав з місця і відніс телефон на учительський стіл. Випадково зловив на собі зацікавлений погляд альфи, через що майже не впав на рівному місці.

Після дзвінка на перерву Чімін звбрав речі і чекав, поки однокласники відлипнуть від Міна.

-Я почекаю тебе в коридорі, бо мої очі не витримують вже цього.

-Добре.