Крок до мрії

12

-Чі?

-М? - потягує чай омега.

-Які в тебе плани на завтра?

-Домовилися з Хосоком зустрітися. А що?

-Побачення? - дивиться на нього альфа.

-Нуу, щось типу того, - посміхається.

-У вас серйозно? - робить ковток кави.

-Не знаю, я йому подобаюся і він мені, типу, також.

-Якщо він тобі зробить боляче, скажи мені, - дивиться серйозно.

-Як ви всі спілкуєтеся і називаєте один одного друзями, якщо кожен застерігає один від одного? - ставить чашку на стіл і дивиться на Міна. Той посміхається і каже:

-Бо кожен із нас може зробити помилку. Ми знаємо один одного багато років і розуміємо, що і від кого можна очікувати. Тому і попереджаємо, бо знаємо, як буває.

-Тобто, ти хочеш сказати, що якщо мене всі застерігають від того, що ти можеш мене домагатися, мені варто цього боятися? - витріщив очі, а альфа сміється.

-Ось про це тобі хвилюватися не варто. Я не буду до тебе лізти, - серйозніше говорить.
-Просто ти можеш до мене звернутися, якщо щось піде не так, гаразд? - Пак махає головою «так».

-То що ти хотів? Чому запитував про плани на завтра?

-Неважливо, пий чай, холоне.

-Хай хоч задубіє, кажи.

-Просто поцікавився.

-Юнгі, - сверлить поглядом.

-У мене завтра прослуховування, я резюме подав після того, як ти сказав спробувати. Мені зателефонували і попросили завтра ввечері приїхати на прослуховування.

-Ухти! - очі Пака засвітилися від радості.
-Ти хочеш, щоб я з тобою поїхав? Я напишу Хосоку, перенесу зустріч, - бере телефон до рук.

-Чімін, не потрібно. Все нормально, я сам поїду.

-Ні, ні, ні. Ми їдемо разом, - пише повідомлення, після чого відкладає телефон і починає вижжати від радості за альфу.

-Що ти робиш? Припини, - сміється.
-Мене ще не прийняли, це просто прослуховування, заспокойся.

-Ні, Юнгі, це не просто прослуховування. Це ще один крок. І він важливий, - встає зі стільця, підходить до альфи і обіймає його зі спини, повисши на його плечах.
-І тебе приймуть, - Мін заплющує очі і відкидає голову назад, спираючись на Чіміна. Йому важлива підтримка від омеги. Від цього омеги.

-Дякую.

-Немає за що, - бере руки Юнгі в свої долоньки.
-Підберемо тобі бомбезний одяг завтра. А сьогодні йди відпочивай, тебе робота втомлює.

-Хочеш послухати щось?

-Ти зіграєш?

-Угу.

-Один разок і спати, - посміхається омега. Юнгі не часто грає на гітарі, але, коли пропонує - Чімін загорається із середини від радості. Йому подобається спостерігати за альфою, за тим, як він умиротворено виглядає в цей час. Кілька разів Мін навіть тексти свої показував, від чого в омеги очі на лоба лізли. Це неперевершено. Він неперевершений. Пак неодноразово навіть ловив себе на думці, що довго розглядав обличчя альфи, коли той спить, розморений важким днем, чи під час уроків, чи, коли той розслаблений. Короче, Чімін частенько на нього задивляється. У нього ніколи не було друзів, а альфа його підтримує, налаштовує на хорошу здачу екзаменів, словом, плече своє підкладає, коли потрібно. Здається, що з Техьоном він навіть не настільки близький, як із Міном. На думці, що альфа йому також подобається, Пак себе зупиняє, бо зустрічається з Хосоком. Хоча це не офіційно, але на побачення вони ходили кілька разів і для Чіміна цього достатньо, щоб заборонити собі думати про почуття до Юнгі.
-Я принесу гітару, каже Пак і йде до кімнати альфи.