Крок до мрії

4

Увечері, коли омега прийшов додому, батьки знову сварилися. Це відбувалося доволі часто і він уже не витримував цього. Піднявся до своєї кімнати, залишив речі і пішов у ванну кімнату.

-Чімін! - кричить мати.

-Чорт би вас усіх побрав, - видихає Пак.

-Що за проект і в кого ти ночував? Який бал отримав? - перші два запитання можна було пропустити, бо все, що її цікавило - оцінка. За відповідь біля дошки омега отримав «дев'ять». Мати не буде перевіряти, за що ця оцінка, тому можна не видумувати багато.

-Дев'ять.

-Це ти хрен знає де був, щоб сказати мені зараз «дев'ять»? - перекривлює сина.
-Та скільки вже можна?! Як ти вступати в університет збираєшся?! Як ти екзамени плануєш здавати, а?! На вечерю не спускайся, сиди і думай над цим, - вийшла і хлопнула дверима.

-Ало, Те?

-Привітик.

-Ти вільний?

-Для тебе завжди. Куди йти? - Чімін сказав, де їм зустрітися, зачинив двері кімнати на ключ і підпер їх стільцем. Переодягнувся в чорні спортивки і oversize худі з капюшоном і виліз через вікно. Його кімната була на другому поверсі, але спускався він по ліанах, що розрослися вже до даху будинку.

-Що сталося?

-Нічого, просто захотів пройтися.

-Так, звісно, можеш не говорити.

-Я хочу випити.

-Пак, розказуй.

-Дістань пляшку і розповім.

-Немає питань, ходімо.

Техьон веде його до знайомого будинку і стукає в двері.

-Те, зараз одинадцята вечора. Що ми тут забули?

-Гук~і нам позичить пляшечку червоного і ти мені все розповісиш, - стукає ще раз.

-Ходімо, я так розкажу. Те! Він вже спить, напевно.

-Ага, спить. З музикою на весь дім. Ну нарешті, - посміхається на всі 32, дивлячись на Чонгука.
-Привітик.

-Привіт, - дивується альфа.

-Запросиш?

-Проходьте. Яка ціль візиту?

-Позич дві пляшки вина, - Чон здивовано дивиться на нього.
-Будь ласка.

-Будеш винен. Чекатиму вас післязавтра. Що святкуєте, Чімін~і?