Крок до мрії

7

-Тее! - протягує Пак.
-Тхьоон, принеси мені щось похмелитися, - із зікритими очима стогне Чімін.

-Притихни, малий. Я зараз оглохну, - чути зі спини копошіння і чужа рука притягує його за талію до себе. Пак різко розплющив очі, розуміючи, що це не його друг. Він витріщається на альфу, згадуючи, що було цієї ночі.

-Як я тут опинився? Ти мене до себе привіз?!

-Прикрий свого чарівного ротика, будь ласка, і дай мені поніжитися в ліжку ще п'ять хвилин. Потім будеш верескувати, - усе ще із заплющеними очима говорить альфа.

-Відпусти мене, - пищить Чімін.

-Ні, лежи тихенько, - альфа притягує ще ближче так, що Пак відчуває його запах, від якого крутиться голова і, здається, він знову п'яніє.

Кілька хвилин Чімін лежав тихенько, як його і просили, хоча в голові була купа запитань. Але тільки продзвенів будильник і він одразу підскочив, вирвавшись з обіймів альфи.

-Чого я тут?

-Що за запитання? Знову не можеш згадати, що було? Я тобі казав, щоб ти не пив більше трьох шотів! А тепер згадуй. Сам. Я в душ.

-Ти чого верещиш на мене?!

-Верещиш тут тільки ти, - зачинив двері.

-Фу, характер бє, - каже сам до себе омега і підводиться з ліжка. Побачене його здивувало. Чому він у чужій футболці, майже прикриваючій Все? І хто його переодягав?

-Юнгі? - стукає у двері ванної кімнати.
-Мені потрібно щось переодягнути, мені вже час іти,- а у відповідь чути лише шум води.
-Ясно, - відчиняє чогось не замкнуті двері і прикриває долоньками очі.
-Юнгі, у мене немає часу, потрібно йти. Я візьму щось у тебе. Дякую, бувай.

-Стояти. А душ? - Пак чує, як вода припиняє текти і альфа виходить із душу.

-Я додому ще маю повернутися, там і прийму душ, - робить крок назад, але Мін бере його попід коліна і закидає собі на плече.

-Ти додому доберешся аж коли другий урок почнеться, тому зараз приймаєш душ, потім снідаєш і ми разом їдемо до школи, - опускає Чіміна на пол і включає воду. Пак, який досі виривався із його хватки рук, відчувши, що весь намокає, просто стояв мовчки. Від несподіванки він трохи привідкрив рота і розчіпірив пальці рук, але нічого не сказав. Мокра футболка неприємно приклеїлася до тіла, від чого дуже хотілося її зняти. Він стояв із закритими очима, поки альфа розглядав його миленьке, трохи запухше після сну, обличчя.

-Ти...

-Я, - видихнув Юнгі в його губи і, обхопивши долонями лице, примкнув до вуст омеги. Цілував ніжно, без участі язика. Пак розплющив очі від несподіванки, але через кілька секунд тепла вода, що так і ллється на них, розслабила і він почав несміливо відповідати на поцілунок. Альфа припідняв футболку на Чіміні і погладив його бока. Той обійняв його за шию, відчуваючи, що ноги вже підкошуються. Юнгі стягує з нього футболку, залишає декілька поцілунків на його ключицях і не втримується від того, щоб зробити два засоси на шиї.
-Пробач, не втримався, - цілує в кутик уст омегу і посміхається, дивлячись на те, як вони припухли від поцілунку.

-Ти голий, - каже тихенько Пак, щойно побачивши це. Юнгі сміється.

-Я принесу тобі одяг, залишу на тумбі біля дверей, приймай душ поки. Омлет будеш? - Чімін заторможено махає головою.
-Гаразд, - накинувши на стегна рушник, виходить з кімнати.

-Бляха, - видихає Пак.
-Я влип. Те мене приб'є, а мама закопає.

-Сідай, - відсуває для омеги стілець.

-Дякую, - тихенько.

-Ти ніколи не мав стосунків? Поводишся «трохи» сором'язливо.

-Ні, я ні з ким не зустрічався. А ти поводишся так, ніби в дУші не приставав до мене.

-А що в цьому такого? Ти привабливий, по-перше, а, по-друге, не потрібно було заходити до мене, коли я приймав душ. Я міг не тільки поцілувати.

-Пфф, все. Закрили тему. Потрібно було двері замкнути і я б не увійшов.

-Ти ж сказав, закрили тему, - сміється з нього альфа.

-Мене через тебе найближчим часом будуть пильнувати.

-Хто, - зробився серйозним Мін.

-Мама, - знизує плечима.

-Мама буде пильнувати? Це що за прикол?

-Це моя реальність, Юнгі. Час йде, збирайся.

-Висади мене тут, далі я пішки пройдуся.

-У чому проблема?

-Нас не повинні бачити разом. Ти тут практикуєшся, а я навчаюся. Досі не бачиш проблеми? Нас обох можуть поперти звідси, якщо підуть слухи.

-Підтверджень слухам немає. Я що, не міг тебе по дорозі зустріти і просто підвезти?

-Чорт, мама телефонує. Ні, не міг. Щойно підуть слухи - нам капець і ніхто нічого перевіряти не буде. Зупини тут, будь ласка, я маю відповісти мамі.

-Гаразд. Побачимося після уроків.

-Найближчим часом я не зможу займатися. Дякую, - вискакує з машини.

-Це ще чого? - запитує сам себе альфа.

₴₴₴₴₴₴₴₴₴