Між двох вогнів

Частина 6

Наступного ранку, Джейн прокинулась пізно, хоч і лягла доволі рано. Настрою зовсім не було, хотілося цілий день пролежати у ліжку й не вставати, однак сьогодні на неї чекає полювання, тож час вже було збиратися. Не марнуючи часу, Джейн підвелася з ліжка, хоч і дуже не хотіла, розчісала кудряве не слухняне волосся, заплітаючи їх в одну вільну товсту косу, тоді вдягнула чорну майку, коричневі шорти, взулася, а вже після, вийшла на вулицю. Ранкове сонечко зустріло її теплими обіймами, одразу трохи підіймаючи настрій, хоч і недостатньо для того, щоб змусити її посміхнутися.

По дорозі до Вінса, Джейн вихопила на кухні Казана стигле яблуко, замінюючи цим собі повноцінний сніданок, який, останнім часом, пропускає частіше, ніж відвідує. Соковите яблуко хрумтіло на зубах і дарувало солодкий смак, поволі розливаючи в тілі якусь подобу ендорфіну. Не дарма вона обожнює яблука, ці фрукти здатні підняти настрій, якщо, звісно, пощастить вхопити справді солодкий і соковитий плід. Дивно, але попри поганий настрій, Джейн мала хороші передчуття щодо цього дня.

Джейн доволі рідко ходить на інший бік поселення, але Вінс наполягав, щоб вона прийшла, тож вибору в неї не було. Однак, коли Джейн наблизилася до чоловіка, то побачила, що він був далеко не один. Навіть зі спини, вона впізнає його.

  - Джейн, - тепло вигукнув Вінс, відриваючись від розмови. - нарешті ти прийшла.

  - Та, я взагалі думала не приходити, але треба ж допомагати людям, чи не так? - віджартувалася Джейн, а тоді кивнула хлопцеві в знак вітання. - Галлі.

  - І тобі доброго ранку, Джейн. - відповів Галлі; його тон був дещо здивованим. Що ж, він явно не очікував її тут побачити. Як і вона його.

  - Бренда сьогодні допомагає в іншій справі, - пояснив Вінс, зауваживши, що обидва чекають пояснень. - Дора також, а у інших сьогодні вихідний. Тож, чом би вам не попрацювати разом, ви ж друзі, хіба ні? Вам не буде нудно.

Обличчя чоловіка просяяло, ніби він зробив щось просто неймовірно чудове. Та Джейн цього осяяння не надто поділяла. Звісно, це була б чудова нагода поладнати з Галлі, але сьогодні у неї не було на це настрою. Якщо вона і передасть йому якісь емоції від себе, то тільки бажання звалити кудись подалі, лягти і не рухатися. Та поглянувши на хлопця, Джейн зауважила, що він був ніби й не проти її компанії у лісі. Авжеж, у них буде зброя, тому, якщо вона його дістане, Галлі з легкістю зможе вбити її і сказати, що на неї напав звір, а він, наляканий і безпорадний, не міг нічого вдіяти. Уявивши цю картину, Джейн ледве стрималася, щоб не зареготати.