Частина 11

31 5 0
                                    

— Сокджин, — тихо кличе Чонгук, постукавши до нього в спальню і прочинивши двері, — ти не спиш?

Той, що вже сховався ковдрою і поки не вимкнув світильник, дивиться на нього з прищуром. Мабуть, він думав, що Чонгук давно заснув, раз так і не повернувся до них у вітальню, просидівши кілька годин у своїй кімнаті з Техьоном. І він навряд чи очікував побачити його до ранку.

— Ні, — озвучує очевидне Сокджин. Виглядає він п'яним і втомленим.

— Я... — Чонгук ховає очі й губи підтискає, — я можу сьогодні поспати в тебе?

Кілька секунд відповіді не слідує. Сокджин підвисає.

— Не зрозумів.

Мабуть, до нього справді не доходить, навіщо Чонгук до нього прийшов. А Чонгук так сподівався, що йому нічого не доведеться пояснювати.

— У мене в ліжку спить Техьон, — пояснює він, продовжуючи тримати ручку дверей, — у вітальні на правій частині дивана заснув Чімін, а на лівій готується до сну Юнгі.

— Все ще не розумію.

Насправді Сокджин чудово розуміє, у чому річ. Просто хоче, щоб Чонгук перестав нарешті соромитися.

— Я не можу лягти поруч із ним, — шепоче Чонгук, боячись, що хтось, крім Сокджина, про це дізнається.

Йому ніяково залишатися з Техьоном в одному ліжку, ніяково ділити з ним одну ковдру. Прокидатися разом із ним йому тим більше буде ніяково. Чонгук же постає перед ним вранці опухлим і скуйовдженим, з відбитим на обличчі слідом від подушки, в м'ятому одязі. Навряд чи Техьон після такого знову скаже йому "ти неймовірно красивий". А Чонгук багато б віддав, щоб знову це почути.

Але найстрашніше в іншому. А раптом йому стане холодно вночі і він обійме Техьона уві сні? Чонгук часто так робить, тільки його жертвою зазвичай стає подушка. Що Техьон подумає, коли прокинеться в міцних обіймах Чонгука і згадає про те, що вчора його напоїли текілою, а потім потягли до кімнати? Як Чонгук пояснить йому, що всі ліжка були зайняті, і у нього не залишилося вибору, окрім як лягти поряд?

— А зі мною, значить, можеш? — Сокджин усміхається куточком губ. — Ти знайомий з ним стільки ж, скільки зі мною.

"Так, але..."

— Але до мене ти ставишся як до друга, а до нього — ні, — закінчує той.

К'юріосітіWhere stories live. Discover now